Музеї - важливий засіб культурного обміну,
збагачення культур і розвитку взаєморозуміння,
співробітництва й миру між народами

  Щорічно, починаючи з 1977 по всьому світу 18 травня відзначають Міжнародний день музеїв. Цей день з’явився в календарі в 1977 році, коли на черговому засіданні ICOM (International Council of Museums - Міжнародна рада музеїв) була прийнята пропозиція радянської організації про встановлення цього свята. І з 1978 року цей день відзначається щорічно більш ніж у 150 країнах.

    За словами Жака Перо, президента ICOM, «музеї повинні зайняти місце в серці суспільства і бути відкритими громадськості. Розвиток наших установ залежить у великій мірі від допомоги громадськості, і ми повинні запропонувати їй можливість підтримати наші цілі і взяти участь в нашій роботі. Таким чином, необхідно, щоб музеї та суспільство працювали разом, в дусі творчості та інновацій ».

  Прийнято вважати, що через музеї суспільство висловлює своє ставлення до історико-культурної спадщини, і з цим важко не погодитись. Збираючи і зберігаючи пам’ятки матеріальної і духовної культури, вони ведуть велику науково-освітню та освітньо-виховну роботу.

      Кілька цікавих фактів про музеї

       Капітолійський Музей (Capitoline Museums), найстаріша публічна колекція мистецтв в світі, почав свою роботу в 1471 році, коли папа Сикст IV пожертвував ряд важливих для народу Рима древніх скульптур;

      Музей Ватикану (Vatican Museums), другий найстаріший у світі музей, він почав свою історію з моменту першої публічної виставки, котра складалася так само з представлених публіці колекції скульптур, збирання якої було ініційовано Папою Юлієм II ще в 1506 році;

      Британський музей (British Museum) вперше був відкритий для публіки 15 січня 1759 року.

      Книга - особлива пам'ятка історії та культури.Тому й недивно, що вона є одним із найдавніших об'єктів колекціонування.

Знайомтеся з найвідомішими музеями книг у світі.

     Упродовж століть книги постійно вдосконалювалися, тому у світі існує безліч музеїв, експонатами яких є книги. Найстаріший у світі музей книги був відкритий у 1877 році в Антверпені, у приміщенні друкарні славнозвісного друкаря XVI ст. Кристофа  Плантена. Експозиція була присвячена життю і творчості Пітера Пауля Рубенса, художника, який створив для цієї друкарні більше 50 гравійованих листів та ілюстрацій.

У 1884 році був заснований Німецький музей книги та шрифту.

У 1900 році були засновані Гутенберговські музеї в Майнці і в Берні (Швейцарія).

У 1914 році засновано Музей книги в Брюсселі (Бельгія).

У 1938 році – Музей при Інституті патології книги в Римі (Італія). У 1938 році – Музей дитячої книги у Варшаві (Польща).

У 1964 році – Музей книгодрукування в Ліоні (Франція). Найстарішим музеєм книжної справи в Росії є Музей книги при Державній бібліотеці Росії в Москві, який був відкритий у 1925 році.

 В Україні – Державний музей книги і друкарства України у Києві, заснований у 1972 році.

Музей сучасного міжнародного книжного мистецтва,

книгодрукування і каліграфії (м. Оффенбах, Німеччина)

     Вперше двері цього музею відчинилися для відвідувачів 7 листопада 1953 року. Це був невеликий музей, присвячений мистецтву сучасного друкарства та оформлення книг. В основі музейної експозиції була значна колекція, зібрана почесним доктором наук Карлом Клінгспором (1868-1950 рр.), який у першій половині XX ст. був співвласником шрифтоливарного цеху в Оффенбаху. 

     Незабаром після створення музею в його фонди стали надходити перші щедрі дари, і невеликий музей став центром сучасного друкарського мистецтва.

     Музей Клінгспор в Оффенбаху володіє найбільшою після Голландії колекцією робіт видатного голландського друкаря і шрифтовика Хендріка Ніколаса Веркмана (1882-1945 рр.).

У музейній колекції представлено ілюстровані книги, видання, виконані ручним пресом, книги про живопис, про художників, про шрифти, про каліграфію.

      Найціннішою з-поміж експонатів музею є колекція 100 книг, переплетених у шкіряну палітурку Ігнацієм Вемлером. У музеї є велика ко­лекція робіт Ернста Шнайдлера, який заснував Штутгартську школу, а також його учнів.

      Музей в Оффенбаху приваблює пошановувачів сучасного книжкового і друкарського мистецтва з усього світу.

Музей мініатюрних книг (м. Баку, Азербайджан)

      Це єдиний у світі музей мініатюрної книги. Розташовується в старій частині міста Баку, що називається «Ічері Шехер». Почав функціонувати 2 квітня 2002 року.

     Експонати, виставлені в музеї, були зібрані сестрою Заріфі Таїрою Салаховою протягом майже 30-ти років. її особиста колекція становить 6500 книг з 64 країн світу.

     У музеї експонуються мініатюрні книги творів відомих азербайджанських класиків, таких як Вагіф, Хуршідбану Натавай, Нізамі Гянджеві, Насимі, Фізулі, Вургун Самед, Мірза Фаталі Ахундов та інші.

Музей книги і друкарства України (м. Київ)

      Знаходиться на території Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника у будинку колишньої лаврської друкарні, заснованої архімандритом Єлисеєм Плетенецьким.

     У музеї зібрані багаті скарби книжкової культури українського народу (близько 56 тис. одиниць зберігання). Експозиція висвітлює історію вітчизняної книги і книжкової справи від часів Київської Русі і до наших днів; розповідає про створення писемності у східних слов'ян, про рукописну книгу Х-ХVІ ст., про зародження друкарства в Європі, початок і розвиток кириличного книгодрукування, про видавничу діяльність Івана Федорова та про інших видатних творців української книги ХVІ-ХVIIІ ст.

Кімната-музей при бібліотеці

        Кімнату-музей видатній оперній співачці Лідії Липковській відкрито у Бабинському філіалі 7 липня 2005 року.

      Експозиція музею налічує 303 експонати, 30 з них — оригінальні.

Висвітлюється життєвий та творчий шлях відомої оперної співачки Лідії Липковської. Відвідувачам буде цікаво побачити оригінал церковної книги із записом про народження майбутньої співачки, її атестат, особисті фотографії. Цікаво також буде оглянути газетні статті, книги, довідники. Лідію Липковську називали Королевою опери кінця ХІХ — початку ХХ ст., її партнерами по сцені були Карузо, Бончі, Руффо, Смирнов, Бакланов, Шаляпін. Вона була близькою родичкою відомої української актриси Марії Заньковецької, з їхнього роду походив відомий скрипаль-віртуоз, улюбленець Олександра ІІ, Небожевський, а також відома оперна співачка, солістка імператорського хору — Еріка.

      Народилася Л. Липковська 10 травня 1884 року в с. Бабин в сім'ї вчителя. Освіту отримала в м. Кам'янець-Подільський, у Маріїнській жіночій гімназії. Разом з іншими ученицями вона співала в церковному хорі, мала навіть власні сольні партії, привертаючи увагу чарівним голосом, який витав під куполом собору. Жителі Кам’янця називали дівчинку співучою "пташкою". Після успішного навчання в гімназії Ліда, як особливо обдарована, 1903 р. вступає на безкоштовне навчання в Санкт-Петербурзьку консерваторію. Після її закінчення 1906 р. стає солісткою Маріїнського театру. Далі гастролює у Парижі, Берліні, Відні, Римі, Бухаресті, Монте-Карло, Мілані. Лідія Липковська залишилась жити за кордоном. Кар’єру завершила традиційним викладанням.

      Померла знаменита співачка в столиці Лівану 22 березня 1958 року, на 74 році життя вкрай зубожілою, під чужим байдужим небом.

До вашої уваги онлайн екскурсія  по музею «Голос, що чарував світ»