Про нас

Кельменецька районна централізована бібліотечна система нараховує 33 бібліотеки: центральна районна,  районна  дитяча та 31 бібліотека-філіал.   
У районі працює 31 бібліотека  інших  відомств.        
Бібліотечний фонд універсальний, складає 375,7 тис. примірників, з них укр. мовою  215,3  тис. Передплата періодичних видань по РЦБС – близько 100 назв газет і журналів.
Щороку бібліотеки обслуговують 20 тисяч користувачів, з яких 7,2 тисячі   діти та 4,9 тисяч  читачів юнацького віку.
У  РЦБС організовано 3 кімнати  юного читача, юнацький стіл в ЦРБ, діяють 32 любительських читацьких об’єднання за інтересами: «Берегиня», «Вишиванка», «Калина», «Краянин», «Родовід», «Золотий вік», «Сучасниця», «Господарочка».
Визначені 28 груп читачів-дітей та 31 група юнацького віку.
Бібліотеки-музеї: с. Лукачани – поета-земляка Михайла Ткача, с. Бабин – української оперної співачки Лідії Липковської.
Бібліотеки-центри народознавства: сіл Бернове, Вартиківці, Комарів, Мошанець.
Кількість бібліотечних працівників по РЦБС – 55 осіб.
        
Структура:
Центральна  районна  бібліотека
  
Адреса: 60100, смт. Кельменці,
вул. Заставська, 1
тел.: 2-06-87  

З історії бібліотеки

У березні 1944 р. смт Кельменці були визволені від німецько-фашистських окупантів. У цьому ж році рішенням облвиконкому та райвиконкому був організований відділ кінофікації  і відділ культурно-освітніх установ, куди входила районна бібліотека і 5 бібліотек у великих селах. Архівні джерела свідчать, що в жовтні 1944 року в Кельменцях започаткувала свою роботу бібліотека з книжковим фондом 800 примірників, в основному, класичної літератури, серед якої надзвичайним попитом користувався твір Т. Г. Шевченка «Катерина». Бібліотекарем, яка мала спеціальну бібліотечну освіту і працювала перші два роки, була Часова Марія Василівна, потім Білаш Зінаїда Сергіївна. Змінювались часи. Поступово фонд бібліотеки збільшувався, зростала кількість читачів і кількість бібліотечних працівників, але вогник культури, запалений першими бібліотекарями Марією Василівною та Зінаїдою Сергіївною, горить і розгорається, освітлюючи душі кельменчан і донині.
З 1948 року штат бібліотеки нарахував 4 працівники: завідувачі районною бібліотекою, абонементом, читальним залом, пересувним книжковим фондом.
У 1953 році відбулось об’єднання райвідділу кінофікації і райвідділу культурно-освітніх установ в районний відділ культури виконкому Кельменецької районної ради народних депутатів на основі постанови облвиконкому №453 від 10.10.1953 року. У підпорядкування райвідділу культури входили районний будинок культури, районна доросла і дитяча бібліотеки, 37 сільських бібліотек, 33 клубні заклади.
У поповнені книжкових фондів переважала суспільно-політична, сільськогосподарська, художня література. Основна соціальна функція, яку виконувала на той час районна бібліотека – культурно-просвітницька. Основним завданням було залучення до читання, сприяння розповсюдженню грамотності серед якнайширшого кола населення. Ставка робилась на подвірні обходи, голосні читання, бесіди, інсценізації художніх творів.
З 1960-го року в штат введено посаду методиста. І в такій кількості  5 працівників  працювала до початку централізації бібліотек району в грудні 1978 року. Розміщувалася районна бібліотека в будинку культури, пізніше була переведена в окреме приміщення.
Районна бібліотека вдосконалювала свою роботу завдяки професійній майстерності бібліотечних працівників: Кравець Белли Морцівни – завідувача бібліотекою, Голубевої Олени Степанівни – завідувача пересувним бібліотечним фондом, які пропрацювали в ній понад 15 років, Мануйлової Ганни Іванівни – першого методиста районної бібліотеки. Їхню справу продовжили інші, які віддали цій справі понад 25 років. Це – Романовська Лідія Тимофіївна, Гуменюк Олександра Петрівна, Боднар Катерина Іванівна, Корнієць Кіра Борисівна, Дудко Лідія Миколаївна, Сливка Ніна Григорівна, Ярова Ольга Петрівна, Єрьоменко Людмила Сергіївна, Груба Марія Василівна, Гараніна Людмила Олександрівна.
Достовірно відомо, що перше відкриття районної бібліотеки відбулося в звичайній сільській хаті. З 1973 року – в приміщенні районного будинку народної творчості та дозвілля, а з 1983 року – ЦРБ спільно з районною дитячою бібліотекою  займає окрему двоповерхову споруду.
Сьогодні – це відремонтоване, газифіковане, світле приміщення. До послуг користувачів читальний зал на 50 місць, абонемент для дорослих та для юнацтва, книгосховище – золотий фонд районної бібліотеки, сучасний методично-бібліографічний відділ.
При бібліотеці діють клуби за інтересами: «Відродження», «Ровесник» та професійної майстерності «Творчість. Пошук. Ініціатива», засідання яких проходять в цікавих ігрових та рольових формах і користуються незмінним успіхом.
В реультаті перемоги у конкурсі проєктів «Інтернет для публічних бібліотек  LEAP-VII», ініційованому Посольством США в Україні, Кельменецька центральна районна бібліотека 26 вересня 2008 року відкрила Інтернет-центр. За  рахунок гранту Посольства США отримала 4 комп’ютери, принтер, підключення до мережі, оплату послуг Інтернет-провайдера та системного адміністратора.
У 2011 році завдяки перемозі у конкурсі «Організація нових бібліотечних послуг з використанням вільного доступу до Інтернету», започаткованому Радою міжнародних наукових досліджень та обмінів (IREX) у рамках програми «Бібліоміст» вже 5 сільських бібліотек і центральна районна бібліотека були оснащені набором нового обладнання для кожної з них, що складає всього 15 робочих станцій.  
До 50-річчя утворення районної бібліотеки місцевий поет Георгій Качан та самодіяльний композитор Іван Балацький створили мелодійний і величавий «Гімн книзі», який супроводжує всі бібліотечні заходи і акції.  
     
    
Районна дитяча бібліотека 

Адреса: 60100, смт Кельменці,
вул. Заставська, 1

Заснована в 1946 році.
Фонд універсальний, понад 26 тисяч документів  в тому чилсі українською мовою 16450, 18 найменувань газет і журналів.
Бібліотечне обслуговування: відділи обслуговування дошкільнят та учнів 1-4 класів, 5-9 класів, читальні зали за віковими групами. Щорічно обслуговує 1700 користувачів.
У 2012 році відкрито Інтернет-центр для обслуговування користувачів-дітей.   

1 коментар:

  Героїчний літопис рідного краю Жива людська пам'ять. Не старіє вона з роками. І скільки б часу не минуло – березень 1944 року ніколи н...