Незламний лицар правди і свободи

ВАСИЛЬ СТУС – поет, правозахисник, чоловік, батько, вчитель,  філософ, в’язень, політик і антиполітик водночас. 

Ніхто не знає, в чому полягає загадка слави. Часто трапляється, що про когось, хто все життя перебував у епіцентрі подій, забувають відразу після смерті. До Василя Стуса широка відомість прийшла після перепоховання в 1989-му. Що цьому причиною: поетична творчість? героїка життя? непримиренність позиції? здатність перейматися чужим болем? На ці та інші питання пробує знайти відповіді син поета – Дмитро, який майстерно поєднує об’єктивні біографічні відомості про життя батька з власними спогадами і спостереженнями про нього в книзі «ВАСИЛЬ СТУС: ЖИТТЯ ЯК ТВОРЧІСТЬ».

Василя Стуса часто називають «людиною без шкіри», «оголеним нервом / сумлінням», а все тому, що він гостро відчував фальш, брехню, чужий біль і не міг замовчувати правду.

Він працював учителем української мови та літератури в той час, коли радянська влада витісняла все українське. Його двічі засуджували та звинувачували в «антирадянській діяльності та пропаганді». Твори поета конфісковували та забороняли. Та попри все він продовжував писати, перекладати, боротися за українське.