Бібліотечне і культурне життя Кельменеччини

У вишивках, як у піснях, –

душа народу

Вдягни, дитино, рідну вишиванку

І з чистим серцем в білий світ іди.

Вона зігріє сонцем на світанку

І оберегом стане від біди.

Українська вишиванка – сакральний оберіг, національний одяг, частина української культури.

Споконвіку українці свято шанували вишиту сорочку. Наші пращури вірили, що вона захищає людину не лише від негоди, а й ворожих стріл, є «молитвою без слів».

Всесвітній день вишиванки відзначається щороку у третій четвер травня. Ініціатором створення свята у 2006 році стала студентка факультету історії, політології та міжнародних відносин Чернівецького національного університету ім. Юрія Федьковича Леся Воронюк.

Цьогоріч День вишиванки був присвячений іншій події, що припадає на третю неділю травня, – Дню пам’яті жертв політичних репресій. 16 травня великий зал Кельменецького РБНТД був уквітчаний червоно-чорними, синіми, зеленими, жовтими барвами, адже кельменчани різного віку, серед яких і працівники Кельменецької центральної районної бібліотеки, у своїх улюблених вишиванках зібралися разом, щоб долучитися до загальнообласного флешмобу «Вишиванка - одяг вільний» та вшанувати пам'ять усіх репресованих, хто загинув від злодіянь радянського тоталітарного режиму, та підтримати українських політв’язнів, військовополонених, які нині безпідставно утримуються за гратами в Російській Федерації. Як сказала Леся Воронюк: «Це вже не просо одяг, а символ української нескореності та свободи».

У фойє районного БНТД бібліотечними працівниками було оформлено книжково-ілюстративну виставку «Мамина сорочка, мамині рушники».

У цей день бібліотекарі у фойє районної бібліотеки, на бібліотечному ганку та галявині влаштували фотосесію. А користувачам, які завітали до бібліотеки на народознавчу мозаїку «У вишивках, як у піснях – душа народу», розповіли про історію національного вбрання українців, ознайомили із символами у вишивці та їхнім значенням.

Завдяки оригінальному оформленню книжкової експозиції, користувачі мали змогу ознайомитись із сучасними та старовинними зразками вишиванок, та ще й помилуватися барвистими експонатами, серед яких були рушники, серветки, домоткані сорочки, запаска, що передалися в спадок від бабусь і матерів бібліотекарям Наталії Гергелійник, Майї Городецькій, Тетяні Мусензовій.

Тож одягаймо вишиванки, щоб показати всьому світу, що є така країна – Україна, яка має надзвичайно багаті національну культуру, звичаї, традиції, історію.