У променях творчості

    

        Він був митець Божою милістю.  Сучасники знали його і як письменника, і як композитора,і як художника. Але саме літературна творчість   Ернеста Теодора Амадея Гофмана стала здобутком культури різних народів і мала значний вплив на інші літератури.                                                                                             В. Шевчук

     Народився Е. Гофман 24 січня 1776 року в столиці Східної Пруссії – Кіненгсберзі,  де  батько служив адвокатом при верховному суді. Вихованням хлопчика займалася тітка Софі Дерфер, про яку письменник згадував із теплотою та вдячністю. Найбільше він захоплювався музикою, у шість років вже почав відвідувати Лютеранську школу.

     Саме в школі перед Гофманом вперше постало питання про вибір життєвого шляху: його вабила музика, але сімейні традиції вимагали, щоб він став юристом. Після закінчення школи в 1792 році він вступив на юридичний факультет університету, продовжуючи займатися музикою. У Кенігсберзі Гофман уперше почув оперу Моцарта «Дон Жуан», яка вразила й на все життя стала улюбленим музичним твором. На знак особливої пошани до композитора він узяв ім’я Амадей і з того часу підписував свої твори  Ернест Теодор Амадей Гофмана. Згодом Гофман переїхав до міста Глогау де познайомився з художником  Молінарі, через кілька років відтворив образ художника в новелі «Церква єзуїтів». Проживаючи у місті Бамбер Гофман працює капельмейстером в театрі. Із властивим йому ентузіазмом він створив 32 музичні твори. Тут він написав і перший із надрукованих літературних творів – новелу «Кавалер Глюк».

    

     Найвідомішим дитячим твором Гофмана стала казка «Лускунчик і Мишачий король» написана в 1816 році. Казка наповнена неймовірними і незабутніми чарами, якими переймаєшся з першої сторінки, вона вчить нас, що добро, терпіння, турбота, хоробрість, віра можуть перемагати будь-яке зло і зробити людину по-справжньому щасливою.

    

        Всього вісім років тривала літературна творчість Гофмана, але за цей період він встиг написати багато: новели, казки, повісті, два романи та чимало літературно-критичних статей.

     Також Гофман звертається до дитячої тематики, саме він закладає основи німецької літератури для дітей, зокрема в найпоширенішому її жанрі – літературної казки.

    

           Найвідомішим дитячим твором Гофмана стала казка «Лускунчик і Мишачий король» написана в 1816 році. Казка наповнена неймовірними і незабутніми чарами, якими переймаєшся з першої сторінки, вона вчить нас, що добро, терпіння, турбота, хоробрість, віра можуть перемагати будь-яке зло і зробити людину по-справжньому щасливою.

     За освітою юрист, надії на майбутнє пов’язував з музикою, непогано малював, але в історію світової культури увійшов як великий письменник. Його твори вчать нас моральності  – тим нормам, які прийняті в суспільстві і повинні визначати поведінку людини: з повагою і чуйністю ставитись один до одного, допомагати своєму ближньому в біді, захищати слабких, сміливо боротися за праве діло.