«Найменша перлина соборних українських земель»

        Буковина – край лісів і полів, широких долин і величних гір, грайливих потоків і річок, краси Дністровського каньйону, широкоплинного Прута і бурхливого Черемошу. Тут мальовничі міста і села з багатовіковою історією, де кожен куточок випромінює живий  дух легенд та народної мудрості. Цьогоріч у нашому краї визначна подія – 7 серпня Чернівецька область відзначає свій день народження.

З нагоди 85-ої річниці утворення Чернівецької області в читальному залі Кельменецької центральної бібліотеки було проведено краєзнавчу розвідку «Найменша перлина соборних українських земель». Користувачі, які завітали в цей день до книгозбірні, мали нагоду стати краєзнавцями, адже дізнались про історію творення області, її досягнення, познайомились з культурою та традиціями, а також видатними митцями краю.

Мовою світлин і документів розповідала про життя Буковини й розгорнута книжково-ілюстративна виставка «Буковина – квітка України».

Щоб по-справжньому любити свій рідний край, його потрібно добре знати. Тож, запрошуємо всіх до бібліотеки, адже пізнання Чернівецької області продовжується …

Вітаємо нашу область з Днем народження і бажаємо миру, процвітання та добра!

 

«Книгосад» Тамари Севернюк»

«Не маєм права жити задаремно. І не лишити світла по собі», – таке кредо визначила для своєї творчості відома поетеса, журналістка, перекладачка, заслужений діяч мистецтв України, нагороджена орденом княгині Ольги III ступеня, авторка понад 30 книг поезії та есеїстики – Тамара Севернюк.

Тамара Артемівна народилася 26 липня 1940 року на Поділлі, її літературний талант формувався на Буковині, тут проведено нею довгі роки  життя. В самому зеніті літа Поетеса високого злету зустрічає свій 85-ий ювілейний День народження.

 Напередодні такої вагомої дати в житті письменниці в читальному залі Кельменецької центральної бібліотеки було розгорнуто виставку-ювілей «Щедроти творчої ниви» 

та проведено презентацію книг автора «Книгосад» Тамари Севернюк». Шанувальники творчості пані Тамари, перегортаючи сторінки її книг, поринули у чарівний, неповторний світ поезії про добро, яке кожен повинен творити на землі, про велику любов до України, про культурні цінності, і звичайно про вічне незбагненне почуття – кохання.

Під час проведення заходу на присутніх з портрета проникливо та з глибокою вдячністю споглядала сама авторка, ніби промовляючи: «Мені не багато треба, лиш чути як дише слово…»

Шановна Тамаро Артемівно! Щиро дякуємо за Високе Слово, яке Ви даруєте нам! Бажаємо Вам довгих і творчих років при доброму здоров’ї, миру і спокою на серці, щастя без міри, всевишньої віри та народження нових книг.

                            З роси і води Вам, пані Тамаро!

 

Українська державність – 

Мій Символ, моя Віра, мій Вибір

15 липня Україна відзначає День Української Державності, який  збігається з Днем Хрещення Русі-України та днем вшанування видатного державотворця Київського князя Володимира Великого.

День української державності надає можливість кожному українцю відзначити історію своєї країни, наповнену боротьбою за незалежність, єдність та щасливе життя. Свято засвідчується першими згадками про заснування міста Києва, про історичні події, пов’язані з діяльністю видатного державотворця, князя України-Руси – Володимира Великого. 

З нагоди свята в читальному залі бібліотеки було проведено хронологічну панораму «Українська державність – Мій Символ, моя Віра, мій Вибір» та  експоновано виставку-панораму «Єдина духом Україна!».

На виставці представлено документальні та літературні твори, які розкривають основні етапи історії творення та становлення української державності, і висвітлюють діяльність людей, без яких Україна не відбулася б як держава.

Щира вдячність кожному, хто стоїть на варті свободи,  стримують російську орду і доводять, що  українці – народ-військо, здатний захистити свої кордони і власну історію, незалежність, цілісність і суверенітет.

Цінуємо те, за що боролися наші предки. Пам'ятаємо всіх, хто загинув у цій боротьбі,  хто віддав життя за нашу країну. Будуємо майбутнє, в якому нам самим хотілося б жити.

Миру і якнайшвидшої Перемоги усім нам! Слава Україні! Слава Героям!

        

 

«Конституція України – оберіг держави і нації»

Двадцять дев’ять років тому 28 червня 1996 року відбулася важлива подія в житті українського народу – прийнято Основний Закон держави – Конституцію. Цей документ увійшов у наше життя як головний гарант державності і демократії, незалежності та соборності, закріпивши прагнення українського народу жити у власній суверенній державі.

Напередодні з нагоди Дня Конституції України в читальному залі Кельменецької центральної бібліотеки відбувся правовий всеобуч з молоддю на тему  «Конституція України – оберіг держави і нації». У ході заходу було згадано історію свята, доленосне минуле, зміни та особливості сучасного Основного закону. А на важливе запитання «Що для тебе Конституція?» Відповідь юнаків та дівчат було проста: «Права, якими хочу користуватися, та обов’язки, які потрібно виконувати».

Особливо зараз ми, як ніколи, відчуваємо важливість прав та свобод, закріплених у Основному Законі держави. Бачимо, як їх  намагаються  знищити снаряди російських окупантів. Але жодна зброя не здатна зруйнувати наші ідеали та переконання. Попри все стоїмо. Йдемо вперед. Бо за нами – правда, яка завжди перемагає.

27 червня на центральній площі селища Кельменці під час урочистостей, присвячених Дню Конституції України, жителі громади мали можливість ознайомитись з тематичною літературою, презентованою на виставці- роздумі «Конституція України у часі, джерелах і постатях».

                         З Днем Конституції України! Слава Україні!Героям слава!

 

1775 – руйнування Запорізької Січі

    15 червня, 250 років тому, московія за наказом Катерини ІІ знищила Запорізьку Січ. На дніпровських островах тоді об'єднались військова організація, соціальний порядок, система самоврядування і головне – свобода, адже впродовж століть Січ була символом української демократії.

     Запорізькі козаки вважалися захисниками кордону, за яким починалася Османська імперія, тому москва не скупилася на привілеї, фінансування та звільнення від різноманітних повинностей. Такий стан речей зберігався понад століття, але з приходом до влади Катерини II ситуація почала стрімко змінюватися.

     Катерина почала активно зміцнювати вертикаль влади та втихомирювати непокірних. Запорізька Січ вважалася «розсадником свободи і вільнодумства», тому її ліквідація стала справою часу.

     У 1764 році був ліквідований інститут гетьманщини, через майже рік у земель Слобожанщини відібрали право місцевого самоврядування. Але сама Січ була Катерині ще потрібна, тож руйнувати її вона не поспішала. Козаки потрібні були імператриці для війни.

     Запорожці допомогли москві здобути перемогу в російсько-турецькій війні 1768-1774 років. Повертаючись з османського походу, російські загони на чолі з Петром Текелієм (загалом понад 100 000 чоловік) віроломно і без будь-якого попередження напали на Запорізьку Січ. Це стало повною несподіванкою для козаків, значна частина яких ще не повернулася з війни або ж перебувала на промислах. Січ охороняв гарнізон у 3000 осіб.

     Спішно скликана кошовим отаманом Петром Калнишевським рада прийняла рішення утриматися від пролиття крові і скласти зброю. Хоча рядове козацтво було налаштоване чинити опір.

     15 червня російські війська повністю зруйнували Січ, все майно та документи вивезли до Петербурга. Старшину звинуватили у зраді та засудили до каторги. Кошового суддю Павла Головатого та військового писаря Івана Глобу заслано до Сибіру, а 85-літнього кошового отамана Петра Калнишевського ув’язнили в Соловецькому монастирі.

     У маніфесті від 14 серпня 1775-го Катерина ІІ повідомляла про ліквідацію «кубла пияк та розбишак», які жили в неуцтві, «з винищенням на майбутній час і самої назви запорозьких козаків». І далі: «…нема тепер більше Січі Запорізької в політичному її потворстві». У найкращих традиціях демагогії «освічена» імператриця подавала знищення Січі як виконання монаршого обов’язку перед Богом, перед імперією і навіть «перед самим узагалі людством».

     На анексованих землях отримали величезні володіння фаворити і наближені Катерини ІІ. Тоді ж почалася інтенсивна колонізації «Новоросії», як стало називатися степове Причорномор’я.                                                             

 

Іван Миколайчук – погляд у        вічність

Іван Миколайчук – безмежно популярний, талановитий, безсоромно харизматичний. Його називали обличчям і душею українського поетичного кіно, аристократом духу, блискучим самородком.

Іван Васильович Миколайчук народився у буковинському селі Чортория 15 червня 1941 року в селянській родині. 1957 року закінчив Чернівецьке музичне училище за спеціальністю хормейстера, у 1961-му – театр-студію при Чернівецькому драматичному театрі імені Ольги Кобилянської. У роки навчання працював у тому ж театрі. У 1961-1965 роках навчався у Київському театральному інституті імені Карпенка-Карого (майстерня відомого режисера Віктора Івченка). З 1965 року – актор кіностудії імені Олександра Довженка.

Помер  Іван Миколайчук  від тяжкої хвороби у віці 46 років 3 серпня 1987 року.

Про життєвий і творчий шлях митця користувачі нашої книгозбірні дізналися під час проведення літературно-мистецького портрету «Іван Миколайчук – погляд у вічність».

За своє коротке життя він знявся у 34 кінофільмах, більшість з яких увійшли до золотої колекції українського кіно, написав 9 сценаріїв, виступив режисером двох картин, що були серед найпомітніших тієї доби, виконав музичне оформлення чотирьох фільмів, в роботі над якими брав участь.

У майже 40 років Миколайчук зняв власне кіно – стрічку “Вавилон XX” за мотивами роману “Лебедина зграя” Василя Земляка. Там він зіграв головну чоловічу роль.

На останній сценарій, написаний для фільму «Небилиці для Івана», Миколайчука надихнула його маленька племінниця, яка попросила «написати їй казочку». Важка хвороба завадила планам і фільм не вдалося зняти. Але тернистий шлях митця й дотепер слугує прикладом відданості та любові до кіно.

Експозиція «Народжений Україною», яка розгорнута в читальному залі бібліотеки,  містить книжкові та періодичні видання, висвітлює основні віхи життя і творчості Івана Миколайчука, а також документальні життєписи, численні спогади друзів, колег, провідних діячів культури і мистецтва України.

Ім’ям Івана Миколайчука сьогодні названо вулиці, кінотеатри, видаються книги, монографії, присвячуються вірші.

Дивімося Миколайчука. Він залишив по собі вагомий слід у культурі та шалено любив свій край, рідну Україну. 

 

     Не знищ, не розтопчи –            нащадкам збережи!

5 червня Україна, як і увесь світ, відзначає Всесвітній день охорони навколишнього середовища.

Ідея цього свята покликана привернути увагу світової громадськості до проблем довкілля й підкреслює гостру необхідність кардинальних змін у відношенні людини до природних ресурсів.

Ми всі живемо на одній планеті і, забруднюючи її, шкодимо у першу чергу самим собі та своїм нащадкам. Кожен для себе повинен знайти шляхи для покращення навколишнього середовища. Стан довкілля залежить від людини, від кожного з нас. Тільки екологічно свідомі зможуть зберегти і примножити природні багатства та передати їх у спадок нащадкам.

Разом ми здатні зробити довкілля кращим, і надалі не забувати про його охорону та збереження природних скарбів.

 

 

3 червня 2025 року у приміщенні Кельменецької центральної бібліотеки відбувся професійний діалог з бібліотечними працівниками громади на тему «Бібліотечний підхід до збереження культурно-мистецької спадщини Буковини та Кельменеччини».

У вступній частині директор КПБ Ольга Твердохліб зазначила, що краєзнавча діяльність бібліотек була, є і залишається однією із пріоритетних. Надаючи професійні консультації, протягом години професійного діалогу було розглянуто наступні питання: роль бібліотек у збереження історико-культурного надбання краю, поширення краєзнавчих знань серед дітей та молоді, трансформація у середовище користувачів краєзнавчих бібліотечних ресурсів. Присутнім були представлені бібліографічно-краєзнавчі видання до річниць буковинських поетів В. Китайгородської та М. Ткача, а також досвіди бібліотек Кельменецької громади з національно-патріотичного виховання та з промоції української книги та читання, які підготовлені та видані центральною бібліотекою.

На завершення діалогу відбувся перегляд досвіду бібліотек Буковини як Хабів цифрової освіти та медійної грамотності населення, який був представлений на міжобласному онлайн-семінарі «Розвиток спроможності бібліотек – Хабів цифрової освіти».

 

Володійте інформацією:  за датою календаря

/зі сторінок газети «Молодий буковинець»/

 

     

   Героїв  країна – 

моя Україна

23 травня українці відзначають День Героїв – щорічне свято, запроваджене на честь усіх захисників нашої країни, які боролись та продовжують боротись за рідну  землю протягом не одного століття. Українські Герої – це українці, які жили в різні епохи й присвятили своє життя боротьбі за свободу та незалежність нашої держави.

У цей день у Кельменецькій центральній бібліотеці під час проведення патріотичної інформини  «Героїв  країна – моя Україна»  присутні знайомилися з виданнями, які розкривають героїчні подвиги українських воїнів – борців за волю України, починаючи з часів Київської Русі, продовжуючи часами Гетьманської Доби та процвітання Запорізької Січі, в недовгий період існування Української Народної Республіки та Української повстанської армії. Ціла плеяда нових героїв з’явилася в останні роки, під час російської агресії. Вони були, є і будуть завжди.  Тому День героїв завжди буде важливим та актуальним для кожного українця. 

 

Щира вдячність та шана українським Героям. Хай на нашій рідній землі, омитій кров’ю  Героїв, знову запанує мир і злагода.

                                            Слава Україні! Героям слава!

 

 

На шляху до безбар’єрності

Слово «безбар’єрність» стоїть на порядку денному у нашому суспільстві. Але багато хто вважає, що безбар’єрність стосується не суспільства вцілому, а лише окремих його груп. Насправді, це поняття значно ширше і стосується кожного, адже будь-яка людина в ті чи інші періоди свого життя може потрапити в ситуацію соціального виключення.

Саме тому в Кельменецькій центральній бібліотеці-хабі відбувся перегляд освітнього серіалу «Безбар’єрна грамотність» на сайті «Дія. Цифрова освіта». Переглянувши 8 серій освітнього серіалу користувачі книгозбірні та бібліотечні працівники дізналися про основні принципи безбар’єрності на прикладі життєвих ситуацій, якими бувають бар’єри та чому безбар’єрність стосується усіх.

Радимо всім переглянути серіал, адже від наших знань про безбар’єрність залежить наскільки всі без винятку громадяни, з якими ми комунікуємо в повсякденному житті, відчуватимуть повагу, людяність, та бажання допомогти.

                                      А на тих вишиванках Україна моя!

          У травневому повітрі,  наповненому ароматами квітів розквітає особливий день. Не пишним букетом, а тисячами різнобарвних ниток, що сплітаються у магічні візерунки на полотні.

        Це День вишиванки-свято, що огортає Україну барвами давніх символів, зітканих руками майстринь. Цьогоріч темою Дня вишиванки є окупована спадщина під гаслом «вберегти від забуття і зберегти для  нащадків».  І ось, у третій четвер травня колектив Кельменецької центральної та дитячої бібліотек вдягнулися у свої рясно вишиті сорочки, щоб відчути тепло вишитої нитки на своєму серці яка єднає покоління, є бронею духу і вірою у перемогу.

        В цей день привертала увагу наших користувачів виставка-інсталяція «Вишиванка-душа України», яку було розгорнуто в читальному залі книгозбірні. На виставці представлено видання, які знайомлять з історією українського костюму, технікою вишивки сорочок, національним орнаментом на одязі кожного регіону України. Відвідувачі із задоволенням ознайомилися з книгами та зробили незабутні світлини. Нехай українська вишивка завжди буде символом миру, добра та сили нашого духу. Зберігаймо наші традиції – у серці, в словах, у вбранні.

Шановні користувачі

Кельменецької центральної бібліотеки!

Ділимося із вам гарною новиною! Наша бібліотека, завдячуючи ГО «Східноукраїнський центр громадських ініціатив» (голова Володимир Щербаченко), поповнилася трьома сучасними українськими виданнями.

На сторінках книг про російсько-українську війну «Примарна ясність: міфи і стереотипи навколо Донбасу і війни», «Жити попри все: розповіді жінок про війну, 2014 та 2022» та «Коли не стукають у двері: 25 історій про російську окупацію» розкриваються долі людей, які пройшли крізь випробування, перебуваючи в російській окупації, описуються їхні переживання, біль втрат і надія на перемогу. Читати боляче, але варто, щоб стояти міцно, цінувати, допомагати, підтримувати і пам’ятати.

Безмежно вдячні за подаровані книги! Така увага радує, надихає і читачів, і бібліотекарів!

Запрошуємо до читання!

P.S. Якщо виникне бажання провести презентацію одержаних видань за участю авторів книги, просимо звертатись до нашої книгозбірні.

   Здорові рослини – здорова планета

       Організація Об’єднаних Націй оголосила 12 травня Міжнародним днем здоров’я  рослин, щоб підвищити глобальну обізнаність населення про те, як захист здоров’я рослин може допомогти ліквідувати голод на планеті, зменшити бідність, захистити біорізноманіття та прискорити економічний розвиток. Саме в цей день в Кельменецькій центральній бібліотеці було проведено просвітницький лекторій «Здорові рослини – здорова планета», на який запрошено провідного фахівця фітосанітарних процедур Чернівецької обласної фітосанітарної лабораторії Олексія Русановського. Пан Олексій, звернув увагу працівників бібліотеки на те, що саме від здорових рослин залежить і наше здоров’я, і здоров’я нашої планети. Вони виробляють 98%  кисню, яким ми дихаємо, складають 80% їжі, яку ми споживаємо. Рослини тісно пов’язані з людиною, її діяльністю та іншими живими істотами.

      Дякуємо Олексію Русановському за цікаву і пізнавальну інформацію, за те, що стоїть на сторожі здоров’я рослин.

      А Вас, шановні користувачі, запрошуємо до бібліотеки, щоб ознайомитися з книгами про рослини, які є унікальним подарунком природи людству.

      Бережімо наш рослинний світ!

               Сузір'я європейських письменників

Спільно з державами Європейського Союзу Україна сьогодні відзначає День Європи.

В цей день ми згадуємо про історію європейської інтеграції та, як народи, що свого часу ворогували, зуміли об’єднатися заради спільного майбутнього. Але у кожної країни є своя історія, традиції, культура та своя література, яка налічує безліч письменників, творчість яких вважається не тільки найвищим злетом національної культури, але і її найхарактернішим втіленням. Європейська література утверджує вічні цінності, зосереджує свою увагу передусім на людині, її особистому, громадському житті, ставить і розв‘язує кардинальні питання буття; що є добро, а що – зло? У чому сенс життя? Така література не може не цікавити своїм змістом.

Вітаємо всіх з Днем Європи та запрошуємо переглянути літературне досьє «Сузір'я європейських письменників»