На всеукраїнському березі народної любові

 

3 квітня — 105-та річниця від дня народження Олеся Гончара, видатного українського письменника і громадського діяча.

Олесь Гончар прожив багате на події і творчі злети життя, у найнесприятливіших обставинах обстоюючи гуманізм і українську ідентичність. Пройшов Другу світову війну, ще до свого 30-річчя написав радянсько-патріотичну трилогію «Прапороносці» — і разом з тим за новелу «Модри Камінь» був затаврований як «буржуазний націоналіст». Його геніальний роман-застереження «Собор» збурив величезну звинувачувальну кампанію: книгу замовчували упродовж довгих 20 років, а сам письменник лише завдяки підтримці суспільства уникнув ув’язнення. 

12 років очолював Спілку письменників України — і на високій посаді не мирився із владою, вказуючи на придушення державотворення та ігнорування проблем пересічних українців.

На абонементі Кельменецької центральної бібліотеки до дня народження митця було проведено літературну палітру «На всеукраїнському березі народної любові» біля книжково-ілюстративної виставки «Собор української душі».

У наш час думки із щоденників і цитати з творів Олеся Гончара звучать як пророцтва і заповіти: 

-         «Україно, твій день гряде!»

-         «Сама історія запитає кожного з нас у цей день: хто ти? Чи справді вичавив із себе тоталітарного раба, чи здатен відстояти себе як людину, відстояти завтрашній день своєї згорьованої, прекрасної України?»

-         «Дорожіть миттю, секундою! Живіть так, щоб встигли зоставити слід після себе путящий. Живе не той, хто чадить, живе — хто іскрить!»

-         «Мова – це всi глибиннi пласти духовного життя народу, його iсторична пам’ять, найцiннiше надбання вiкiв, мова – це ще й музика, мелодика, фарби, буття, сучасна, художня, iнтелектуальна i мисленнєва дiяльнiсть народу»

-         «Росію погубить ненависть, яку вона розпалює в собі — ненависть до України»

-         «Дякую Богові, що дав мені народитися українцем»