«Жива струна Іванової скрипки»

Іван Миколайчук… На його честь називали астероїди, ним захоплювались найвідоміші люди планети. Безмежно популярний, безсоромно харизматичний, талановитий український кіноактор, кінорежисер, сценарист, в творчому доробку якого 34 ролі в кіно, 9 сценаріїв, 2 режисерські роботи. Блискуче зіграні ним ролі закарбувалися в пам'яті мільйонів. Від першої ролі у фільмі Сергія Параджанова «Тіні забутих предків» до останньої режисерської роботи у фільмі «Така тепла, така пізня осінь» Іван Миколайчук залишився душею, духом і совістю українського кіно тих років.

15 червня 2026 року виповнюється 85 років від дня народження Івана Васильовича Миколайчука. До цієї визначної події в Кельменецькій центральній бібліотеці відбувся кінолекторій «Жива струна Іванової скрипки». Кіномани мали чудову нагоду переглянути фрагменти фільмів за участю Івана Миколайчука, таких як «Сон», «Тіні забутих предків», «Пропала грамота», «Анничка», та Вавилон ХХ». А  також познайомитися з книгами на сторінках яких розповідається про життя, діяльність та творчий шлях видатного митця.

Дивімося Миколайчука. Він знову на коні. Він знову сміється і знову говорить про гармонії світу, які під силу охопити тільки люди

Методична сторінка

 

                           ЛИЦАР УКРАЇНСЬКОГО КІНО

                      Із серії «Творчі  особистості  Буковинського  краю»

Рекомендації  бібліотекам з нагоди 85 річного ювілею  видатного українського та буковинського митця  Івана Миколайчука

Іван Васильович Миколайчук (15.06.1941 – 3.08.1987) Український кіноактор, кінорежисер, сценарист, письменник. Лауреат Шевченківської премії. Зіграв 34 ролі в кіно, написав 9 сценаріїв та має дві режисерські роботи. Його називають «душею українського поетичного кіно». Його талант, щирість та любов до України надихали поетів. Його образ – це символ карпатської душі, відданості та мистецької чесності.

Незнятий кадр

   незіграної ролі

                   Іванові Миколайчуку

    Його обличчя знали вже мільйони            Десь блискавки – як бліци репортера,

    Екран приносить славу світову.                Проекція на хмару грозову.

    Чекали зйомки зали, павільйони, –           На плечі стрибне слава, як пантера, -

    Чекало все!                                                 Він не помітив, бо косив траву.

    Іван косив траву.                                        Іваночку! Чекає кіноплівка.

    О, як натхненно вміє він не грати!            Лишай косу в сусіда на тину.

    Як мимоволі творить він красу!                Іди у кадр, екран – твоя домівка,

    Бур’ян глушив жоржини біля хати,           Два виміри, і третій – в глибину.

    І в генах щось взялося за косу.                  Тебе чекають  різні дивовижі.

    Чорніли вікна долями чужими.                  Кореспонденти прагнуть інтерв’ю.

    Іван косив аж ген, десь по корчі.                Гран-прі. Овації в Парижі!…

    Хрести, лелеки, мальви і жоржини             Іван косив у Халеп’ї траву.

    Були його єдині глядачі.                                                          Ліна Костенко

    І не було на вербах телефону

    Русалки виглядали із річок.

    Щоденні старти кіномарафону

    Несли на грудях фініші стрічок.

 

       З метою вшанування пам’яті та більш глибокого вивчення життєвого і творчого    шляху відомого українського митця  Івана Миколайчука бібліотекам рекомендується :

       1.Оформити книжково-ілюстративні виставки та експозиції, виставки-портрети, виставки-ювілеї,  віртуальні фото-коллажі : «Іван Миколайчук – національний митець», «Живий вогонь любові до кінематографу», «Чарівна сила його кіноролей»                  

        2.Провести цикли мистецьких уїк-ендів, репортажів, музично-патріотичних вернісажів,  кінопереглядів художніх та документальних фільмів про митця :  «Він прагнув, щоб кожна роль виглядала гармонійно», «Найулюбленіше його заняття – творити кіно», «Іван Миколайчук – кінозірка 70-х»

      3.Організувати мистецькознавчі  панорами, подорожі, музичні вечори : «Українське поетичне кіно, або Чому фільми І. Миколайчука є культовими?», «Білий птах з Божою відзнакою», «Іван Миколайчук : життя і творчість національно свідомого митця», «Іван Миколайчук: магія любові»

  4.Підготувати віртуальні екскурси, мультимедійні  презентації, вебліографічні  огляди  творчої  спадщини, слайд-презентації :  «Творча інтуїція Івана Миколайчука»,  «Його ролі в пам’яті людей назавжди», «Митець, який пробудив Буковину».

 

               Іване! Ти – совість нашого кіно,                    Ми пам’ятаємо тебе давно,

               Ти – пісня, що не знає краю.                          І, як і ти рідний край кохаємо.

 

 

Василь Шкляр – батько українського бестселера

     Василь Шкляр – знакове ім’я в сучасній українській літературі. Його називають «батьком українського бестселера» і недарма, кожен його роман миттєво опиняється в списках найпопулярніших книжок.

     Народився на Черкащині, навчався у Києві та Єревані, де здобував філологічну освіту. Працював журналістом і редактором, але справжнє визнання здобув як автор захопливих і глибоко патріотичних романів. Його твори – це історія, драма, містика й сильні характери, що запам’ятовуються назавжди.

  Серед найвідоміших книжок, які користуються популярністю серед користувачів є:

«Залишенець. Чорний ворон» – культовий роман про повстанську боротьбу у 1920-х роках.

«Ключ» – психологічний трилер із містичною атмосферою.

«Характерник», «Троща», «Маруся», «Тінь сови», «Кров кажана», «Чорне сонце. Дума про братів азовських» – кожна з них по-своєму розкриває Україну: героїчну, болючу, глибоку.

     Книги Василя Шкляра доступні у фонді нашої бібліотеки. Пориньте в силу українського слова, відкрийте для себе романи, що залишають слід.

 

             Професійний діалог бібліотечних працівників                      Кельменецької громади

            Важливу роль у збереженні культурного надбання традиційно відіграють публічні бібліотеки, які накопичують та зберігають знання з усіх галузей діяльності, відіграють важливу роль у системі краєзнавства.     

        «Місія бібліотек щодо збереження історико-культурної спадщини рідного краю і забезпечення її доступності  для громадськості» – за такою темою у Кельменецькій  центральній бібліотеці проведеного день професійного діалогу для бібліотекарів громади. У діалозі взяв участь заступник начальника відділу освіти, культури та спорту Кельменецької СР  Василь Качан.      

               

 В ході роботи висвітлювались наступні питання:

-Краєзнавство як один із ресурсів розвитку громади

-Роль бібліотек у збереженні історико-культурного надбання краю

-Бібліотека – центр поширення  краєзнавчих знань серед дітей та молоді         -Краєзнавчі бібліотечні ресурси та їх  використання в інформаційно-бібліографічному обслуговуванні

-Популяризація творчості місцевих письменників, краєзнавців,       майстрів народного мистецтва тощо.

      Бібліотечні працівники мали змогу отримати методичні матеріали з нагоди річниць видатних буковинців Івана Миколайчука та Назарія Яремчука  з циклу «Творчі особистості Буковинського краю»

       Своїм набутим досвідом по краєзнавчо-інформаційний роботі поділились бібліотекарі Ленковецького та Коновського філіалів.

       Приємною місією стало вручення нагород юним переможцям дитячих конкурсів.  У 1-му обласному конкурсі Воробкевичевих читань «Рідна мова», який проведено з нагоди відзначення 190-річчя українського письменника Сидора Воробкевича переможцями у номінації «Читання» визнано  Вакарчук М. та Лєкар В. активних  читачок Лукачанського та Вовчинецького  філіалів.  У номінації «Глядацька симпатія» кращою відзначено роботу Бонякевич І. також читачку Вовчинецького філіалу.

 В обласному турі VI Міжнародного екологічного конкурсу дитячого малюнка «Майбутнє планети в наших руках»  (тема року «Від руйнування – до відновлення : життя сильніше за війну») відзначено, читача Вартиковецького філіалу Веркаша Е., за роботу «Природа, за яку ми боремося : Україна після Перемоги», а в номінації  «Ні – забрудненню Землі» кращими були роботи Літавської І. та Марухи К., юних читачок Кельменецької дитячої бібліотеки, Ляшок А., читачки Бернівського філіалу та  Паладійчук С., читачки Вовчинецького філіалу.

       Переможці та номінанти конкурсу отримали грамоти та подарунки від організаторів конкурсів.

       На завершення діалогу бібліотекам було зазначено, що розвиток бібліотечної мережі громади і надалі повинен бути пов'язаний із розширенням можливостей для спілкування, упровадження сучасних сервісів, оновлення фондів, підтримкою краєзнавчих ініціатив, інтеграцією бібліотек у туристичну інфраструктуру регіону, розвитком цифрової грамотності й промоцією читання серед усіх  поколінь.

Живій природі уклонімося

Екологічний бумеранг

Традиційно Україна, як і увесь світ, 5 червня відзначає Всесвітній день охорони навколишнього середовища. Цей день покликаний для нагадування нам про те, що потрібно не тільки зменшити шкоду, яку ми завдаємо довкіллю, але й активно працювати над відновленням екосистем, від яких залежить наше життя.

З нагоди цього глобального свята у читальному залі Кельменецької центральної бібліотеки було проведено екологічний бумеранг «Живій природі уклонімося»   та  оформлено книжкову виставку-імпульс «Наша планета - долоня відкрита». Видання, представлені на виставці, дадуть змогу користувачам різних вікових категорій краще орієнтуватися в сучасних проблемах екології, сприятимуть екологічному вихованню та будуть корисними у формуванні екологічної компетентності.

Ми всі живемо на одній планеті і, забруднюючи її, шкодимо у першу чергу самим собі та своїм нащадкам. Кожен для себе повинен знайти шляхи для покращення навколишнього середовища. Разом ми здатні зробити довкілля кращим, і надалі не забувати про його охорону та збереження природних скарбів.

У кожного є можливість вибрати майбутнє нашої планети:

               так                                                або                                        так

 

Вишиванка  - духовна броня українців

Етнорозвідка

 

Цьогорічний  Всесвітній день вишиванки, який відзначається 21 травня, проходить під ювілейним гаслом — «Завдяки кожному з нас».

Це гасло підкреслює 20-річчя свята та символізує єдність українців, де кожен внесок — від одягненої сорочки до підтримки культури — є важливим для збереження традицій та незалежності.

З прадавніх часів вишиті візерунки на святкових сорочках зберігають і передають у майбутнє важливий культурний код українців. Кожен візерунок на вишиванці — це історія, молитва, побажання добра й сили, а   кожен стібок  несе в собі вікову мудрість і любов до рідної землі.

 День вишиванки об’єднує українців в усіх куточках нашої країни та за її межами. Лише завдяки єднанню цей день став таким масовим, світлим, красивим та сильним!

Сьогодні ми вдягаємо вишиванки не лише як символ традиції, а й як знак стійкості, нескореності та єдності у боротьбі за свободу. Вишиванка стала бронею духу в умовах війни, джерелом тепла, надії та віри в Перемогу.

 «Вишиванка - духовна броня українців», саме за такою назвою в  читальному залі Кельменецької центральної бібліотеки  було проведено етнорозвідку. Всі, хто завітав в цей день  до книгозбірні дізналися більше про традиції цього свята, історію та зміст орнаментів, поринули в атмосферу національної єдності, відчули гордість за своє коріння та отримали незабутні враження.

Привертала увагу користувачів й  виставку - локацію  «Вишиванка – душа України».

 Ми єдині у своєму корінні, силі й любові до України. У найтемніші часи вишиванка нагадує нам, хто ми є — вільний, сильний, незламний народ.

Нехай в День вишиванки, ваша сорочка стане не просто частиною образу, а голосом душі. Оберіть свою — і нехай кожен стібок нагадає: ми — незламні, красиві, сильні.

 

                       Безбар’єрність для всіх: історії сили й надії

 

        В Україні проходить Національний тиждень безбар’єрності – важлива ініціатива, покликана привернути увагу до створення доступного та інклюзивного суспільства для кожного.

        У межах Тижня безбар’єрності в Кельменецькій центральній бібліотеці було організовано книжкову виставку «Сильні духом: життя на сторінках», біля якої проводилися тематичні читання «Безбар’єрність для всіх: історії сили й надії». Під час читання, учасникам заходу через особисті історії героїв книг вдалось зрозуміти чому безбар’єрність – це не про когось «іншого», а про всіх нас. Адже, в документальних та художніх книгах розповідається про видатних особистостей, які мали певні фізичні або інші вади, але це не завдало їм досягти успіху. Серед них – геніальний композитор Людвіг ван Бетховен, який втративши слух, створив безсмертні музичні шедеври, Стівен Гокінг,

хворий  на ALS, став одним з найвидатніших фізиків сучасності. Наші незламні співвітчизники теж є героями книг: Оксана Забужко  «Планета Полин» ( частково), Олег Сенцов «Жизня» та багато інших. Їхній приклад надихає – завдяки силі волі, наполегливості й вірі в себе можна здолати будь – які труднощі. Через книги ми відкриваємо для себе нові погляди, вчимося співчувати, розуміти та підтримувати.

                        Разом будуймо світ без бар’єрів!

 

                           Ми матір називаємо святою

 

    Кожна весна приносить особливий день — День матері, який в Україні відзначають у другу неділю травня. Це не просто ще одна дата в календарі. Це день, коли вшановують найрідніших, найніжніших, найсильніших жінок на світі — Матерів. В Кельменецькій дитячій бібліотеці оформлено книжково-ілюстративну виставку «Ми матір називаємо святою» присвячену цій даті.       

   Користувачі бібліотеки мали змогу познайомитися та почитати цікаві  книги про найдорожчу людину у світі – Маму.