Світ професій і горизонт покликань

      Щороку перед  випускниками  шкіл  постає проблема вибору майбутнього. Саме майбутнього, тому що від правильності обраної дороги залежить багато в чому те, як складеться подальше життя. Професія  визначить у майбутньому і соціальний статус, і затребуваність у житті, і навіть рівень матеріального добробуту. Питання стоїть не куди  піти вчитися, а яку освіту варто здобувати  взагалі.

       Дуже важливо на сьогодні обрати правильний професійний шлях та професію, яка буде приносити задоволення у житті. Для того щоб дізнатися про всі особливості професії, яка подобається рекомендуємо познайомитись з оптимальним довідником для планування майбутнього «Професії».

    У цьому оновленому й доповненому довідникові ви знайдете опис понад 400 професій – від таких популярних, як вчитель, адвокат, лікар, до багатьох тих, про які ви навіть не знали раніше. Понад 100 фахових спеціалістів долучилися до написання цієї книжки, зробивши її оптимальним порадником у світі професій. Книжка точно допоможе вам обрати саме вашу професію, бо містить яскраву інфографіку й детальні описи кожної – кар'єрне зростання, перелік необхідних знань і вмінь, загальний аналіз галузі, рівень заробітку та ще багато всього. Можливо, ви вже знаєте, чому присвятите себе в майбутньому, але хочете з'ясувати, як до цього прийти, а може, шукаєте ще яскравих ідей і натхнення – у будь-якому разі довідник «Професії» допоможе відповісти на найважливіше запитання: «Ким бути?»

 

 

Трагедію квітня весь світ пам’ятає

             В історії нашого народу чимало скорботних дат, спогадів, які пронизують серце гострим болем. Одна з них 26 квітня 1986 року.

 Ніщо не віщувало біди. Стояла тиха весняна ніч. Квітень завершував свою вахту в природі і мав передати її травню. Саме в таку з ночей, 26 квітня 1986 року о 1 годині 23 хвилини 40 секунд, коли всі спали безтурботним сном над четвертим реактором Чорнобильської електростанції несподівано велетенське полум’я розірвало нічну темряву.

                                                 

Вибух…, нестерпний біль, знак планетарної біди, що не знає ні відстані, ні кордонів. Про жахливі події весни 1986 року стало необхідною, корисною і одночасно – сумною традицією згадувати тих людей , які ціною власного здоров’я, а часто – і життя, врятували людство від неминучої загибелі.

                                           

                                   

В цей день у Кельменецькій центральній бібліотеці було проведено екологічний набат «Трагедію квітня весь світ пам’ятає» та презентовано виставку- реквієм «Гріх непростимий: Чорнобиль ». На виставці представлені документальні матеріали, фотозйомки наслідків трагедії, відомості про подвиг ліквідаторів-чорнобильців, статті з періодичних видань про ті страшні події,  художні твори та багато іншого.

За роком спливає рік, а для України Чорнобиль залишається незагоєною раною.  Кажуть, час лікує. Через 24 тисячі років людство зможе забути про ту «мирну» атомну катастрофу, тому що це – час повного розпаду стронцію й цезію. З них ми прожили  уже 37 років…

 

 

О, книго, –  ти є дар безцінний! 

Щорічно, починаючи з 1996 року, 23 квітня світ відзначає Всесвітній день книги та авторського права – свято авторів, видавців і всіх хто причетний до книжкової справи та  пов’язаний з її величністю – книгою. Цей день відзначають у 190 країнах світу. Авторське право виникло внаслідок потреби захистити права авторів літературних творів та творів мистецтва. Важливим етапом у формуванні міжнародної системи авторського права стало підписання Всесвітньої конвенції про авторське право на літературні, наукові і художні твори.

На абонементі Кельменецької центральної бібліотеки було проведено літературний експрес «О, книго, - ти є дар безцінний!»  Цей захід мав на меті залучити до читання, адже при читанні паперових книг емоції переживаються яскравіше, розвивається уява і креативне мислення. Французький письменник і філософ-просвітитель Дені Дідро стверджував, що коли люди перестають читати, вони перестають і мислити. У цей день хочемо привернути увагу до сучасного українського письменника Андрія Кокотюхи. 

Кокотюха Андрій Анатолійович, народився у місті Ніжині, Чернігівської області. Перший свій художній твір написав у віці 7 років. До 12 років читав і писав лише казки. Мріяв стати бібліотекарем. Працював збиральником меблів та муляром на будівництві. Але згодом закінчив факультет журналістики Київського університету ім. Т. Шевченка.

Книги Андрія Кокотюхи виходили і далі виходять практично в усіх українських видавництвах, котрі видають сучасну літературу: «Смолоскип», «Кальварія», «Фоліо», «Піраміда», «Нора-Друк», «Зелений Пес», «Книжковий Клуб Сімейного Дозвілля». Письменник постійно співпрацює з найпопулярнішими українськими газетами, журналами і телеканалами.

У 2012 році А. Кокотюха отримав спеціальну відзнаку «За кращий історико-патріотичний твір» на «Коронації слова», рукопис під назвою «Червоний», виданий книгою того ж року. Цього ж року отримав відзнаку «Золотий письменник України» – як автор, чий сукупний тираж перейшов позначку 200 тисяч примірників. Андрій Кокотюха є постійним учасником  Всеукраїнського конкурсу романів, сценаріїв та п’єс «Коронація слова». Пробував себе у жанрах горору (роману жахів), кримінальної мелодрами, трилера, комедії, соціального гостросюжетного роману, класичного детективу. Улюблені жанри – трилер та детектив із елементами містики й готики.

Від 1998 року по теперішній час, як сценарист, співпрацює з Національною студією ім. О. Довженка, українськими продакшн-студіями, провідними українськими телеканалами. Спеціалізація – гостросюжетні драми, історичне кіно, пригодницькі та детективні фільми, бойовики.

                        
                              «Букет з думок пречистих і багатих»

В народі кажуть, що люди, які народилися в пору золотої осені, наділені щедрими рисами доброти, щирості, мудрості та багатогранним талантом. Цю істину доводить життєвий і творчий шлях нашої землячки, давнього друга бібліотеки Тамари Іванівни Романюк, для якої 2023 рік ознаменувався виходом у світ її шостої книги під назвою «Щоденник несполоханих роздумів». На сторінках видання, ніби на перехресті, сходяться минуле і сучасне свого, рідного, святого: села, батьківської хати, родини, оточуючого світу. А ще просяться у рядок пані Тамари ридаючі спогади про сина-янгола, якого забрали небеса… Кожна сторінка книги-знайомства, зустрічі, переживання.

Ми щиро вдячні Тамарі Романюк за шану до нашої книгозбірні та за книги, які ми часто отримуємо від неї у дарунок.

Тамаро Іванівно, хай віра і надія переповнюють Вашу душу, а добро і затишок – оселю. Міцного Вам здоров’я, миру, Божої опіки, людської поваги та народження нових книг.

Щоб ближче познайомитись з новою книгою запрошуємо всіх на книжкову гостину «Букет з думок пречистих і багатих», адже подарунок бібліотеці – то дарунок для усієї громади.  

                                                 

     

Писанка мальована з любов'ю подарована

Бібліотека – це незвичайне місце, де не тільки зберігаються книги, це місце, де кожна дитина знайде собі затишок і відкриє для себе новий світ.

Сьогодні, 13 квітня, на майстер-клас «Писанка мальована з любов’ю подарована» завітали друзі бібліотеки і спробувати себе у мистецтві розпису писанок – Великодніх яєць за допомогою писачка, воску та фарбників. А допомогли їм у цьому викладачі художньої школи Галина Швець, Катерина Григоришена та Ольга Лук’янова.

Творчому натхненню та креативу не було меж. У руках кожного учасника до кінця заходу з’явилася Великодня писанка, зроблена з любов’ю, що стала окрасою святкової зустрічі. А ще діти з задоволенням переглянули книги про Великдень, писанку, українські традиції на виставці-інсталяції «Весна Великдень нам дарує».

                       Доки писанку пише український народ,

переможно добро воскресає

Вірою і надією входить у наше життя, обтяжене війною, найбільше, найсвітліше християнське свято – Великдень, головний символ якого – писанка.

Аби відчути настрій свята і навчитися виготовляти писанки, перед Великоднем в Кельменецькій центральній бібліотеці викладачами Кельменецької художньої школи Галиною Швець, Ольгою Лук’яглвлю та Катериною Григоришеною проведено майстер-клас з писанкарства. Серед охочих, які виявили бажання навчитись розписувати писанки, хтось уперше в такий спосіб розписував великодні символи, хтось удосконалював свої вміння, а майстрині не лише насолоджувались виконанням чудового дійства, а й ділились секретами писанкарства. Про історію свята та техніку виготовлення української писанки присутні на заході дізнались і з видань, представлених на виставці-інсталяції «Великодній дивограй». Створені дивовижні роботи учасників майстер-класу – це не просто писанки, а особливі обереги, адже прикрашали їх різними символами, в які вкладали мрії та сподівання, мир та здоров’я, віру та надію в Перемогу України.

  Христос Восрес –                                 Воскресне Україна!

 Слава нашим Героям!

Все буде Україна!

 

                                 Книги – ювіляри  2023 року

     Книги, як і долі, мають свій рік народження. Рік 2023 багатий на ювілейні книжкові дати. Довголіття книги залежить від її читачів. У кожної книги свій характер, своя доля, свій шлях до читача. Це книги, які читають і перечитують. Ними захоплюються, над ними розмірковують у них вчаться життєвій мудрості. Хороші книги ніколи не старіють, їм дана вічна молодість та оновлення у часі …

       Тож запрошуємо до знайомства із відомими творами української та зарубіжної літератури, які у 2023 році святкують свій ювілей.

                                                     

                                     Квітка Цісик – далекий голос України

«А чи знаєте ви, хто така Квітка Цісик?» – запитували бібліотекарі відвідувачів читального залу Кельменецької центральної бібліотеки.

Відповіді були різними – акторка, поетеса, бізнес–леді,  назва квітки, співачка… Так, це співачка, яка стала легендою.

       

Мистецький репортаж біля книжкової полиці «Квітка  Цісик – далекий голос України» був проведений до 70-ї річниці з дня народження відомої американської співачки українського походження. 

              Присутні мали змогу ознайомитись із життєвим і творчим шляхом унікальної співачки Квітослави-Орисі Цісик та прослухати її найкращі пісні українською мовою, які зачаровують казковим звучанням голосу.

У її пісні все: політ душі, фантазія, свобода і натхнення, чистота, радість і життєва сила, а також смуток, тривога. Можливо, через те, що душа співачки завжди належала Україні, хоча голос – Америці.

             Її пісні, немов душа народу,

                   Прислухайся до них і серцем доторкнись.

У світлу пору і в часи незгоди

Вони звучать як музика весни…

   Отже, хто така Квітка Цісик: 

        12 фактів про співачку

Донька емігрантів зі Львова

Батько Квітки Цісик був львівським скрипалем. Її бабуся, дідусь, мама жили у Львові до 1944 року. Родина була знаною інтелігенцією у місті. Втікаючи від окупації та радянської влади, у 1949 році опинилися у США. Співачка народилася вже у Нью-Йорку в 1953 році. В дитинстві Квітка була пластункою – їздила у табори в гори, де вивчала українські пісні, звичаї і обряди.

Квітка чи Кейсі?

Повне ім’я співачки – Квітослава. Рідні і близькі її називали Квіткою. А популярність у США вона здобула під артистичним псевдо – Кейсі – поєднання перших літер імені та прізвища – Kvitka Cisуk.

Рідкісний тембр голосу

Цісик мала колоратурне сопрано. Прихильники у її голосі іноді вгадували звучання скрипки. Вона з легкістю експериментувала зі стилями – від джазу до класики. І мала неабиякий успіх як у виконанні попсових пісень, так і в оперному співі. Крім того, Квітка Цісик володіла технікою, поширеною у карпатських селах – «білим голосом».

«Я побачила, що можу легко змінювати музичний стиль. Потім я вступила у музичну консерваторію в Нью-Йорку. Навчалася вокалу і думала, що буду оперною співачкою. Але зацікавилась іншим фахом. Це – такий «студіо-сингінг». Співання у різних студіях для реклами або для композиторів», – розповідала співачка.

 

Королева рекламних джинглів

Після смерті батька Квітка змушена була шукати додаткові можливості заробітку: пропонувала записи різноманітним компаніям, співала у нью-йоркських клубах. Так її помітили продюсери. Відтоді в Америці Цісик стала однією з найвідоміших і найдорожчих виконавиць джинглів до рекламних роликів.

Її голос звучав у рекламних компаніях «Кока-Коли», American Airlines, «Макдональдсу». Протягом 16 років, і до кінця життя, вона була офіційним голосом «Форд Моторз». Багато американців і досі пам’ятають музичний джингл «Have you driven a Ford lately» у виконанні Кейсі Цісик. За це «Форд» дарував їй автомобілі. Ця ж компанія підрахувала, що голос Цісик прослухали понад 22 мільярди разів, тобто у кілька разів більше, ніж населення Землі.

Співала з Вітні Г'юстон та Майклом Джексоном

Співачка працювала і допомагала багатьом відомим американським музикантам і продюсерам. Співала на бек-вокалі у Вітні Г'юстон та Майкла Джексона. Також її запрошували для участі в записах своїх альбомів відомі співаки – Майкл Болтон, Боб Джеймс, Лінд Ронстад, Роберт Флек.

Пісня Цісик отримала «Оскар» і «Глобус»

У 1978 році пісня «Ти осяюєш моє життя», яку виконала Квітка Цісик в однойменному фільмі, отримала «Оскар» і «Золотий глобус». Пісня також була номінована на «Греммі» у категорії «Пісня року». Цісик виконала у фільмі всі жіночі партії, втім, через конфлікт з режисером фільму її прізвище вирізали із титрів. У стрічці Квітка Цісик також спробувала себе як актриса, зігравши у фільмі роль подруги головної героїні.

Сестра Квітки – відома піаністка

У родині Цісиків музично обдарованими були обидві доньки. З дитинства батьки навчали Квітку і її старшу сестру Марію грі на скрипці і фортепіано. Марія стала відомою піаністкою, була директором консерваторії у Сан-Франциско.

Два україномовні альбоми Квітки

Квітка Цісик записала два україномовні альбоми – «Квітка» у 1980 році, а також «Два кольори» у 1989-му. Це їй коштувало близько 200 тисяч доларів. Для їхнього запису вона наймала кращих музикантів Нью-Йорка, акомпанувала Квітці її рідна сестра Марія, а правильну українську вимову ставила мама.

Обидві платівки у 1990 році були номіновані на премію «Греммі» в категорії «сучасний фольк». До України вони потрапляли здебільшого контрабандою, люди перезаписували пісні і передавали один одному.

«Ще ніхто і ніде так не заспівав пісні мого друга Володимира Івасюка, як це зробила Квітка», – так скаже потім Назарій Яремчук.

        А відома українська співачка Ніна Матвієнко так її характеризує: «Україна повинна звучати голосом Квітки Цісик. Коли я вперше почула її пісні, у мене було відчуття, що мене більше немає, є тільки Квітка. Це свята незамінна українська генетика. Вона і досі є високим стимулом тягнутись до її рівня. Її сила – в тембрі, який будить в тобі людину і не залишає байдужим нікого, незалежно від національності».

В Україні була лише один раз

Квітка Цісик побувала в Україні лише один раз. У 1983 році вона приїхала із мамою у Львів, але ця поїздка не афішувалася і була майже таємною, розповідала Радіо Свобода племінниця співачки Марта Цісик. В Україні Квітка так і не почула власних пісень.

«Ми вдома мали платівку Квітки і пригадую, коли слухали, то батьки боялись, щоб це не було чути з квартири, бо мали б неприємності. Ми давали людям цю платівку слухати, і вона до нас повернулась, хоч вже гадали, що втратили», – розповіла племінниця співачки.

Є інформація, що на Цісик в радянській Україні існувала заборона, оскільки у її репертуарі були пісні УПА та січових стрільців. Після проголошення Україною незалежності Цісик планувала приїхати з концертом, втім, цей задум так і не здійснився.

Єдине інтерв’ю українською

Єдине відеоінтерв’ю з Цісик українською мовою записав на той час керівник музичного ансамблю «Червона рута» Олександр Горностай. У 1992 році під час візиту до США йому вдалося зустрітися з Квіткою. Невисокого зросту і дуже схожа на «білочку», так характеризував її в інтерв’ю «Українська правда. Життя» музикант.

«Вона була хороша, метка, проворна, цікава, доброзичлива, щира... Видно, що американське життя мало свій відбиток, а от родинний момент – ця українська ментальність – у неї зберігся», – розповів Горностай.

     Родина Квітки

 

Цісик мала двох чоловіків-американців. Обидва – музиканти, обидва працювали над її українськими піснями. Син Ед-Володимир теж займається музикою.

Діагноз Цісик

У 1992 році лікарі повідомили Квітці про діагноз – рак молочної залози. Відміряли їй кілька місяців життя, які тривали сім років. Квітка померла 29 березня 1998 року в Нью-Йорку, не доживши п’ять днів до свого 45-річчя. Від цієї ж недуги померли її мама та сестра. В Україні діє благодійний проект «Незабутня Квітка», присвячений співачці.

Сьогодні, завдяки Інтернету, кожний може почути її неповторний неземний голос; здається, він лунає з піднебесся… І з цієї миті Квітка Цісик увійде у ваше життя назавжди… Ми пишаємось тим, що ця чудова співачка має українське коріння.