В цей день весь світ віддає данину скорботної пам’яті жертвам нацизму, які загинули в фашистських концтаборах.

    Цю дату згідно з рішенням Генеральної Асамблеї ООН було встановлено в пам’ять про інтернаціональне повстання в’язнів найбільшого концентраційного табору – Бухенвальд. Саме 11 квітня 1945 року останній в’язень вийшов з його воріт із сумно відомим написом “Jedem das Seine” – “Кожному своє”.

    Після цього хвиля звільнень досягла інших концтаборів – Дахау, Освенціма, Майданека тощо. І відтоді, ця пам’ятна дата болить незагойною раною в серцях народів світу.

    Здається, так давно це було. Але тільки не для тих, хто пройшов крізь жахіття фашистських катівень.

    Під час Другої світової війни в таборах перебувало 18 мільйонів чоловік, з них більше 11 мільйонів були знищені.

    Цього дня Україна разом з цілим світом вклоняється людям, які пройшли через пекло фашистських концтаборів. Біографії цих людей – це справжні уроки мужності для молодого покоління.

    Уклонімося мужності та світлій пам’яті людей, чиї життя несправедливо обірвалися за колючим дротом концтабору. Наш праведний обов’язок – пам’ятати про борців антифашистського опору задля збереження історичної пам’яті про трагічні події Другої світової війни, що забрала життя мільйонів людей, загиблих у нацистських концтаборах, гетто та місцях примусового утримування.

    Викладка літератури  «У нашій памяті вічно» формлена  у філіалі с. Дністрівка  розповідає про минуле, яке не можна  ніколи забувати, про важкий шлях, який  пройшло «покоління війни» – голод, тяжка виснажлива праця та багато інших випробувань. Скупа сльоза навертається на очі, коли читаєш  біографії цих людей в книгах,  представлених  на тематичній викладці – це справжні уроки мужності для молодого покоління.