Барви одвічні рідної мови

«…Возстав од гроба, 

слово встало,

І слово правди понесли

По всій невольничій землі

Твої апостоли святії»

                Т. Шевченко «Неофіти»

 

Мова… Що ж для кожного з нас значить рідна мова, слова, які ми чуємо, що можемо написати і прочитати? Дуже багато! Без цієї мови, без букв не було б нашої нації – українського народу, не було б ні історії, жодної великої дати, жодного великого імені.

В Україні, згідно з Указом Президента України від 17 вересня 2004 року, День слов’янської писемності і культури відзначають щорічно 24 травня в день вшанування пам’яті святих рівноапостольних Кирила і Мефодія, слов’янських просвітителів та проповідників християнства. Виникнення письма має надзвичайно важливе значення в історії будь-якого народу. Праці цих великих братів стали спільним надбанням усіх слов’ян.

   У Кельменецькій центральній бібліотеці організовано книжкову виставку «Барви одвічні рідної мови», в літературі розповідається про історію виникнення писемності, життя та діяльність братів-просвітителів Кирила та Мефодія, які створили першу абетку слов’ян.

А також можна багато цікавого дізнатися про українську мову, яка є основою нашого культурного надбання, важливою частиною ідентичності українців,ознакою нашого народу.

Важливо берегти свою мову та культуру, аби вона не зникла та не розчинилась серед інших. Мова – це наш скарб, це ще одна наша зброя у протистоянні ворогу.

Україна є невід’ємною частиною європейської родини, бо має одні витоки з європейськими державами, спільну історію, писемність, культуру.

Є мова – є нація!