Жах. Біль. Болить так, що ціпеніє все тіло.

Закатовані мученики: діточки, жінки... Вам вже не болить, але нам болітиме ще не одне покоління за вас..

Не забудемо, не пробачимо...

               Спочивайте з миром.

І плаче небо... Плачуть, плачуть люди...

                                    Схилімо голови в скорботі..

Схилімо голови в скорботі..

За тими, хто  поліг в бою,

За тими, що жорстоко вбиті,

За усіма, хто  мріяв жити-

Їх душі плачуть у раю...

За тими дітками малими

І за жінками, за старими,

Яких ракетами бомбили,

Страшними танками давили,

В підвалах голодом морили

І катували, били й вбили....

 За цвітом тим, що згвалтували,

Тіла по-звірськи  розтерзали.

Тими, що кров'ю істікали,

Як їх цвяхами прибивали.

За тими, що по них стріляли.

Руки і ноги їм в' язали.

О, Боже, як вони страждали...

За що?! Чому? Вони не знали!

Схилімо голови в скорботі....

                                                     Віра Мосійчук