Іван Миколайчук – погляд у вічність
Іван Миколайчук – безмежно популярний, талановитий,
безсоромно харизматичний. Його
називали обличчям і душею українського поетичного кіно, аристократом духу,
блискучим самородком.
Іван
Васильович Миколайчук народився у буковинському селі Чортория 15 червня
1941 року в селянській родині. 1957 року закінчив Чернівецьке музичне училище
за спеціальністю хормейстера, у 1961-му – театр-студію при Чернівецькому
драматичному театрі імені Ольги Кобилянської. У роки навчання працював у тому ж
театрі. У 1961-1965 роках навчався у Київському театральному інституті імені
Карпенка-Карого (майстерня відомого режисера Віктора Івченка). З 1965 року –
актор кіностудії імені Олександра Довженка.
Помер
Іван Миколайчук від тяжкої хвороби у віці 46 років 3 серпня 1987 року.
Про життєвий і
творчий шлях митця користувачі нашої книгозбірні дізналися під час проведення
літературно-мистецького портрету «Іван
Миколайчук – погляд у вічність».
За своє
коротке життя він знявся у 34 кінофільмах, більшість з яких увійшли до золотої
колекції українського кіно, написав 9 сценаріїв, виступив режисером двох
картин, що були серед найпомітніших тієї доби, виконав музичне оформлення
чотирьох фільмів, в роботі над якими брав участь.
У
майже 40 років Миколайчук зняв власне кіно – стрічку “Вавилон XX” за мотивами
роману “Лебедина зграя” Василя Земляка. Там він зіграв головну чоловічу роль.
На
останній сценарій, написаний для фільму «Небилиці для Івана», Миколайчука
надихнула його маленька племінниця, яка попросила «написати їй казочку». Важка
хвороба завадила планам і фільм не вдалося зняти. Але тернистий шлях митця й
дотепер слугує прикладом відданості та любові до кіно.
Експозиція
«Народжений Україною», яка
розгорнута в читальному залі бібліотеки, містить книжкові та періодичні видання,
висвітлює основні віхи життя і творчості Івана Миколайчука, а
також документальні життєписи, численні спогади друзів, колег, провідних діячів
культури і мистецтва України.
Ім’ям
Івана Миколайчука сьогодні названо вулиці, кінотеатри, видаються книги,
монографії, присвячуються вірші.
Дивімося Миколайчука. Він залишив по собі вагомий слід у
культурі та шалено любив свій край, рідну Україну.
Немає коментарів:
Дописати коментар