Не погасити пам’яті вогонь

Згадайте нас – бо ми колись жили.

Зроніть сльозу і хай не згасне свічка!

Ми в цій землі житами проросли,

Щоб голоду не знали люди вічно.

В останню суботу листопада ми вшановуємо пам’ять жертв Голодомору 1932 - 1933 років.

Голодомор був геноцидом українського народу. Щемить, тужить зранене серце, котиться пекуча сльоза скорботи у роз’ятрене тіло матері – України. Десятки років Україну змушували мовчати про цю трагедію. Нам наказували забути про наших близьких, яких знищили голодом, забути, з якого ми роду. Сьогодні ми маємо можливість повернути собі частину власної історії. 

Пам’яті мільйонів українців, які загинули мученицькою смертю від голоду, заподіяного сталінським тоталітаризмом у 1932-1933 роках, пам’яті українських сіл і хуторів, які щезли з лиця землі після найбільшої трагедії XX століття, в біліотеках Кельменецької РЦБС відбувся ряд заходів:

«Свіча пам'яті» - відео ролик с. Комарів

«Їм дзвони не дзвонили» - с. Комарів

«Трагедія, що сколихнула землю» - відео ролик  с. Оселівка

«Ріка пам’яті» - с. Бузовиця

«Пам'ять людська не забуде повік» - Кельменецький філіал

«Чорні крила Голодомору» - с. Іванівці

«Горить свіча, і хліб лежить, і пам'ять гірко так болить» - с. Нелипівці

«Ні , рід наш в горі не осліп - ти все згадаєш , Україно» - с. Бабин

«І свічка плакала в скорботі…» - с. Дністрівка

«Голодомор -скорбота в серцях поколінь» - с. Лівинці

«Пам'ять не прощає» – с. Перківці

«Голодний рік, як чорна птиця, над краєм змореним літав» - с. Подрір’ївка

«Горить свіча, і хліб лежить, і пам'ять гірко так болить» - с. Лукачани

          Згадаймо в наших молитвах усіх тих, хто страждав і помер під час страшного голодомору. Запалімо свічу… Вічна пам’ять замореним голодом…