І в небесах цвіте його «Червона рута»

4 березня 2023 року міг би святкувати свій день народження легендарний український композитор, геній української пісні, уродженець Буковини – Володимир Івасюк.

«Ми, українці, вже з самої колиски стаємо націоналістами, якщо матері співають нам українські колискові», – казав Івасюк.

Сьогодні особливо актуально пригадати віхи життя музиканта, якого вбила радянська влада, ненавидячи його талант, його відвагу бути українцем попри все.

Життя Володимира Івасюка було коротким і трагічним. Він – один із творців української естрадної музики. Видатний українець, який прожив всього 30 років, за своє коротке життя написав 107 пісень, 53 інструментальних твори, створив музику до кількох спектаклів. Окрім цього він був професійним медиком та скрипалем, чудово грав на фортепіано, віолончелі, гітарі, майстерно виконував свої пісні, був і неординарним живописцем.

24 квітня 1979 року композиторові зателефонували і він пішов з дому, більше він не повернувся. 18 травня митця знайшли мертвим у лісі під Львовом, на території військової частини. Люди проводжали його українською піснею, якою він жив, яку творив, яку зумів зробити популярною, і разом із тим показав світові милозвучність і чарівність українського слова, показав, зрештою, і Україну.

До 74-ої річниці від дня народження Володимира Івасюка в читальному залі розгорнуто стендову експозицію «І в небесах цвіте його «Червона рута»  та виставку-посвяту «Талант, що належить вічності», на яких представлена література, матеріали, публікації, світлини, спогади рідних, друзів, вчителів, які  коротко, але змістовно розповідають про творчий та життєвий шлях талановитої людини, патріота України. 

Впродовж  дня звучали записи пісень композитора, що стали істинно народними та належать до золотого фонду української культури.

Покладена на музику Володимиром Івасюком улюблена мільйонами «Балада про мальви», написана нашим земляком-поетом Богданом Гурою, після повномасштабного вторгнення росії в Україну стала пророчою та набула глибокого сенсу, адже в ній є слова про маму, яка втратила свою дитину на війні:

"Ой, мамо рідна, ти мене не жди,

Мені в наш дім ніколи не прийти.

З мойого серця мальва проросла

I кров’ю зацвіла!

Не плач, не плач, бо ти вже не одна,

Багато мальв насіяла війна.

Вони шепочуть для тебе восени:

"Засни, засни, засни, засни..."

Володимир Івасюк – митець, який надто любив Україну. Він любив усе українське, творив талановитою рукою чудові пісні, які живуть і сьогодні, не просто пісні, а справжні музичні драми про людські почуття, це діалог автора з часом і навіть поза часом. Його немає…, а наша любов до пісень талановитої людини буде доти, доки буде Україна. Популярність пісень Володимира Івасюка є дуже високою, однією з кращих нагород, яка тільки може бути дарована композитору.

Яка б нас не гнітила скрута,

Та виживе наш рідний край,

Бо в нім цвіте ЧЕРВОНА РУТА

І грає в горах ВОДОГРАЙ.