Горить свіча, і хліб лежить,

і пам’ять гірко так болить

У ХХ сторіччі українці пережили три голодомори: 1921-1923, 1932-1933 і голод 1946-1947 років.

Цього року ми вшановуватимемо жертв сталінського геноциду в умовах повномасштабної війни росії проти України.

У нинішній війні росія переслідує ту саму мету, що й під час Голодоморів – знищення української нації.

В умовах повномасштабної війни один із ключових способів вшанувати пам’ять убитих голодом – долучитися до акції «Запали свічку» та закликати українців по всьому світу і громадян інших країн засвітити вогники у вікнах як вияв скорботи за загиблими, віри в перемогу України й готовності докласти зусиль, щоб геноциди не повторювалися.

В пам'ять про жертв Голодоморів у читальному залі Кельменецької центральної бібліотеки розгорнуто виставку-реквієм «Омита сльозою історія».

        

Більше 20 книг бібліотекарі рекомендують прочитати користувачам, зробивши коментований перегляд. Документи розкривають перебіг, причини та наслідки трагедії Голодомору для українського народу. Мільйони людей, які загинули голодною смертю, не можуть безслідно розчинитися у часі і просторі. 

Пам’ятаємо злочин сталінського геноциду та його жертв. Єднаємося, тому що єдність є запорукою нашої перемоги.

Ми маємо власну державу та Збройні сили, підтримку світу, військову, фінансову, дипломатичну допомогу. І найголовніше – згуртованість народу. Тому ми вистоїмо й переможемо.