20 липня світ відзначає Міжнародний день шахів. Ігри з фішками на дошці були відомі ще в ІІІ – ІV тисячоліттях до н. е. У перші п'ятсот років нової ери в Індії, за думкою багатьох істориків з'явилась найдавніша форма шахів — військова гра чатуранґа. Найбільш ранні свідчення про шахи зустрічаються в сусідній Персії близько 600 року нашої ери, де гра стала відомою під назвою чатранг.

Шахи мають виховне значення: сприяють розвитку концентрації уваги, вміння долати труднощі та планувати власні дії, логічно мислити.

Звичайно, цю видатну гру не оминули увагою письменники всіх часів і народів. Їх згадували Боккачо в своєму «Декамероні», Ліна Костенко писала про шахи в творі «Сніг у Флоренції». Ремарк також полюбляв шахи, зокрема згадував їх у «Трьох товаришах» та «Тріумфальній арці». Звичайно, нікуди без цієї інтелектуальної гри в детективах – Жорж Сіменон писав про шахи в своїх історіях про комісара Мегре, а королева англійського детективу Агата Крісті навіть назвала на їх честь одну з книг – «Шахова загадка».

 Саме цій грі, в читальному залі Кельменецької центральної бібліотеки, був присвячений бібліографічний огляд літератури «Розумна гра в художній літературі». Усі бажаючі мали змогу не тільки переглянути книги, але й зіграти в шахи.