1775 – руйнування Запорізької Січі

    15 червня, 250 років тому, московія за наказом Катерини ІІ знищила Запорізьку Січ. На дніпровських островах тоді об'єднались військова організація, соціальний порядок, система самоврядування і головне – свобода, адже впродовж століть Січ була символом української демократії.

     Запорізькі козаки вважалися захисниками кордону, за яким починалася Османська імперія, тому москва не скупилася на привілеї, фінансування та звільнення від різноманітних повинностей. Такий стан речей зберігався понад століття, але з приходом до влади Катерини II ситуація почала стрімко змінюватися.

     Катерина почала активно зміцнювати вертикаль влади та втихомирювати непокірних. Запорізька Січ вважалася «розсадником свободи і вільнодумства», тому її ліквідація стала справою часу.

     У 1764 році був ліквідований інститут гетьманщини, через майже рік у земель Слобожанщини відібрали право місцевого самоврядування. Але сама Січ була Катерині ще потрібна, тож руйнувати її вона не поспішала. Козаки потрібні були імператриці для війни.

     Запорожці допомогли москві здобути перемогу в російсько-турецькій війні 1768-1774 років. Повертаючись з османського походу, російські загони на чолі з Петром Текелієм (загалом понад 100 000 чоловік) віроломно і без будь-якого попередження напали на Запорізьку Січ. Це стало повною несподіванкою для козаків, значна частина яких ще не повернулася з війни або ж перебувала на промислах. Січ охороняв гарнізон у 3000 осіб.

     Спішно скликана кошовим отаманом Петром Калнишевським рада прийняла рішення утриматися від пролиття крові і скласти зброю. Хоча рядове козацтво було налаштоване чинити опір.

     15 червня російські війська повністю зруйнували Січ, все майно та документи вивезли до Петербурга. Старшину звинуватили у зраді та засудили до каторги. Кошового суддю Павла Головатого та військового писаря Івана Глобу заслано до Сибіру, а 85-літнього кошового отамана Петра Калнишевського ув’язнили в Соловецькому монастирі.

     У маніфесті від 14 серпня 1775-го Катерина ІІ повідомляла про ліквідацію «кубла пияк та розбишак», які жили в неуцтві, «з винищенням на майбутній час і самої назви запорозьких козаків». І далі: «…нема тепер більше Січі Запорізької в політичному її потворстві». У найкращих традиціях демагогії «освічена» імператриця подавала знищення Січі як виконання монаршого обов’язку перед Богом, перед імперією і навіть «перед самим узагалі людством».

     На анексованих землях отримали величезні володіння фаворити і наближені Катерини ІІ. Тоді ж почалася інтенсивна колонізації «Новоросії», як стало називатися степове Причорномор’я.                                                             

 

Іван Миколайчук – погляд у        вічність

Іван Миколайчук – безмежно популярний, талановитий, безсоромно харизматичний. Його називали обличчям і душею українського поетичного кіно, аристократом духу, блискучим самородком.

Іван Васильович Миколайчук народився у буковинському селі Чортория 15 червня 1941 року в селянській родині. 1957 року закінчив Чернівецьке музичне училище за спеціальністю хормейстера, у 1961-му – театр-студію при Чернівецькому драматичному театрі імені Ольги Кобилянської. У роки навчання працював у тому ж театрі. У 1961-1965 роках навчався у Київському театральному інституті імені Карпенка-Карого (майстерня відомого режисера Віктора Івченка). З 1965 року – актор кіностудії імені Олександра Довженка.

Помер  Іван Миколайчук  від тяжкої хвороби у віці 46 років 3 серпня 1987 року.

Про життєвий і творчий шлях митця користувачі нашої книгозбірні дізналися під час проведення літературно-мистецького портрету «Іван Миколайчук – погляд у вічність».

За своє коротке життя він знявся у 34 кінофільмах, більшість з яких увійшли до золотої колекції українського кіно, написав 9 сценаріїв, виступив режисером двох картин, що були серед найпомітніших тієї доби, виконав музичне оформлення чотирьох фільмів, в роботі над якими брав участь.

У майже 40 років Миколайчук зняв власне кіно – стрічку “Вавилон XX” за мотивами роману “Лебедина зграя” Василя Земляка. Там він зіграв головну чоловічу роль.

На останній сценарій, написаний для фільму «Небилиці для Івана», Миколайчука надихнула його маленька племінниця, яка попросила «написати їй казочку». Важка хвороба завадила планам і фільм не вдалося зняти. Але тернистий шлях митця й дотепер слугує прикладом відданості та любові до кіно.

Експозиція «Народжений Україною», яка розгорнута в читальному залі бібліотеки,  містить книжкові та періодичні видання, висвітлює основні віхи життя і творчості Івана Миколайчука, а також документальні життєписи, численні спогади друзів, колег, провідних діячів культури і мистецтва України.

Ім’ям Івана Миколайчука сьогодні названо вулиці, кінотеатри, видаються книги, монографії, присвячуються вірші.

Дивімося Миколайчука. Він залишив по собі вагомий слід у культурі та шалено любив свій край, рідну Україну. 

 

     Не знищ, не розтопчи –            нащадкам збережи!

5 червня Україна, як і увесь світ, відзначає Всесвітній день охорони навколишнього середовища.

Ідея цього свята покликана привернути увагу світової громадськості до проблем довкілля й підкреслює гостру необхідність кардинальних змін у відношенні людини до природних ресурсів.

Ми всі живемо на одній планеті і, забруднюючи її, шкодимо у першу чергу самим собі та своїм нащадкам. Кожен для себе повинен знайти шляхи для покращення навколишнього середовища. Стан довкілля залежить від людини, від кожного з нас. Тільки екологічно свідомі зможуть зберегти і примножити природні багатства та передати їх у спадок нащадкам.

Разом ми здатні зробити довкілля кращим, і надалі не забувати про його охорону та збереження природних скарбів.

 

 

3 червня 2025 року у приміщенні Кельменецької центральної бібліотеки відбувся професійний діалог з бібліотечними працівниками громади на тему «Бібліотечний підхід до збереження культурно-мистецької спадщини Буковини та Кельменеччини».

У вступній частині директор КПБ Ольга Твердохліб зазначила, що краєзнавча діяльність бібліотек була, є і залишається однією із пріоритетних. Надаючи професійні консультації, протягом години професійного діалогу було розглянуто наступні питання: роль бібліотек у збереження історико-культурного надбання краю, поширення краєзнавчих знань серед дітей та молоді, трансформація у середовище користувачів краєзнавчих бібліотечних ресурсів. Присутнім були представлені бібліографічно-краєзнавчі видання до річниць буковинських поетів В. Китайгородської та М. Ткача, а також досвіди бібліотек Кельменецької громади з національно-патріотичного виховання та з промоції української книги та читання, які підготовлені та видані центральною бібліотекою.

На завершення діалогу відбувся перегляд досвіду бібліотек Буковини як Хабів цифрової освіти та медійної грамотності населення, який був представлений на міжобласному онлайн-семінарі «Розвиток спроможності бібліотек – Хабів цифрової освіти».

 

Володійте інформацією:  за датою календаря

/зі сторінок газети «Молодий буковинець»/

 

     

   Героїв  країна – 

моя Україна

23 травня українці відзначають День Героїв – щорічне свято, запроваджене на честь усіх захисників нашої країни, які боролись та продовжують боротись за рідну  землю протягом не одного століття. Українські Герої – це українці, які жили в різні епохи й присвятили своє життя боротьбі за свободу та незалежність нашої держави.

У цей день у Кельменецькій центральній бібліотеці під час проведення патріотичної інформини  «Героїв  країна – моя Україна»  присутні знайомилися з виданнями, які розкривають героїчні подвиги українських воїнів – борців за волю України, починаючи з часів Київської Русі, продовжуючи часами Гетьманської Доби та процвітання Запорізької Січі, в недовгий період існування Української Народної Республіки та Української повстанської армії. Ціла плеяда нових героїв з’явилася в останні роки, під час російської агресії. Вони були, є і будуть завжди.  Тому День героїв завжди буде важливим та актуальним для кожного українця. 

 

Щира вдячність та шана українським Героям. Хай на нашій рідній землі, омитій кров’ю  Героїв, знову запанує мир і злагода.

                                            Слава Україні! Героям слава!

 

 

На шляху до безбар’єрності

Слово «безбар’єрність» стоїть на порядку денному у нашому суспільстві. Але багато хто вважає, що безбар’єрність стосується не суспільства вцілому, а лише окремих його груп. Насправді, це поняття значно ширше і стосується кожного, адже будь-яка людина в ті чи інші періоди свого життя може потрапити в ситуацію соціального виключення.

Саме тому в Кельменецькій центральній бібліотеці-хабі відбувся перегляд освітнього серіалу «Безбар’єрна грамотність» на сайті «Дія. Цифрова освіта». Переглянувши 8 серій освітнього серіалу користувачі книгозбірні та бібліотечні працівники дізналися про основні принципи безбар’єрності на прикладі життєвих ситуацій, якими бувають бар’єри та чому безбар’єрність стосується усіх.

Радимо всім переглянути серіал, адже від наших знань про безбар’єрність залежить наскільки всі без винятку громадяни, з якими ми комунікуємо в повсякденному житті, відчуватимуть повагу, людяність, та бажання допомогти.

                                      А на тих вишиванках Україна моя!

          У травневому повітрі,  наповненому ароматами квітів розквітає особливий день. Не пишним букетом, а тисячами різнобарвних ниток, що сплітаються у магічні візерунки на полотні.

        Це День вишиванки-свято, що огортає Україну барвами давніх символів, зітканих руками майстринь. Цьогоріч темою Дня вишиванки є окупована спадщина під гаслом «вберегти від забуття і зберегти для  нащадків».  І ось, у третій четвер травня колектив Кельменецької центральної та дитячої бібліотек вдягнулися у свої рясно вишиті сорочки, щоб відчути тепло вишитої нитки на своєму серці яка єднає покоління, є бронею духу і вірою у перемогу.

        В цей день привертала увагу наших користувачів виставка-інсталяція «Вишиванка-душа України», яку було розгорнуто в читальному залі книгозбірні. На виставці представлено видання, які знайомлять з історією українського костюму, технікою вишивки сорочок, національним орнаментом на одязі кожного регіону України. Відвідувачі із задоволенням ознайомилися з книгами та зробили незабутні світлини. Нехай українська вишивка завжди буде символом миру, добра та сили нашого духу. Зберігаймо наші традиції – у серці, в словах, у вбранні.

Шановні користувачі

Кельменецької центральної бібліотеки!

Ділимося із вам гарною новиною! Наша бібліотека, завдячуючи ГО «Східноукраїнський центр громадських ініціатив» (голова Володимир Щербаченко), поповнилася трьома сучасними українськими виданнями.

На сторінках книг про російсько-українську війну «Примарна ясність: міфи і стереотипи навколо Донбасу і війни», «Жити попри все: розповіді жінок про війну, 2014 та 2022» та «Коли не стукають у двері: 25 історій про російську окупацію» розкриваються долі людей, які пройшли крізь випробування, перебуваючи в російській окупації, описуються їхні переживання, біль втрат і надія на перемогу. Читати боляче, але варто, щоб стояти міцно, цінувати, допомагати, підтримувати і пам’ятати.

Безмежно вдячні за подаровані книги! Така увага радує, надихає і читачів, і бібліотекарів!

Запрошуємо до читання!

P.S. Якщо виникне бажання провести презентацію одержаних видань за участю авторів книги, просимо звертатись до нашої книгозбірні.

   Здорові рослини – здорова планета

       Організація Об’єднаних Націй оголосила 12 травня Міжнародним днем здоров’я  рослин, щоб підвищити глобальну обізнаність населення про те, як захист здоров’я рослин може допомогти ліквідувати голод на планеті, зменшити бідність, захистити біорізноманіття та прискорити економічний розвиток. Саме в цей день в Кельменецькій центральній бібліотеці було проведено просвітницький лекторій «Здорові рослини – здорова планета», на який запрошено провідного фахівця фітосанітарних процедур Чернівецької обласної фітосанітарної лабораторії Олексія Русановського. Пан Олексій, звернув увагу працівників бібліотеки на те, що саме від здорових рослин залежить і наше здоров’я, і здоров’я нашої планети. Вони виробляють 98%  кисню, яким ми дихаємо, складають 80% їжі, яку ми споживаємо. Рослини тісно пов’язані з людиною, її діяльністю та іншими живими істотами.

      Дякуємо Олексію Русановському за цікаву і пізнавальну інформацію, за те, що стоїть на сторожі здоров’я рослин.

      А Вас, шановні користувачі, запрошуємо до бібліотеки, щоб ознайомитися з книгами про рослини, які є унікальним подарунком природи людству.

      Бережімо наш рослинний світ!

               Сузір'я європейських письменників

Спільно з державами Європейського Союзу Україна сьогодні відзначає День Європи.

В цей день ми згадуємо про історію європейської інтеграції та, як народи, що свого часу ворогували, зуміли об’єднатися заради спільного майбутнього. Але у кожної країни є своя історія, традиції, культура та своя література, яка налічує безліч письменників, творчість яких вважається не тільки найвищим злетом національної культури, але і її найхарактернішим втіленням. Європейська література утверджує вічні цінності, зосереджує свою увагу передусім на людині, її особистому, громадському житті, ставить і розв‘язує кардинальні питання буття; що є добро, а що – зло? У чому сенс життя? Така література не може не цікавити своїм змістом.

Вітаємо всіх з Днем Європи та запрошуємо переглянути літературне досьє «Сузір'я європейських письменників»

 

                    Багряні маки – то криваві рани, живим вогнем в окопах зацвіли

 8 травня ми вшановуємо подвиг українського народу, його вагомий внесок у перемогу антигітлерівської коаліції у Другій світовій війні, висловлюємо повагу усім борцям проти нацизму, увічнюємо пам’ять про загиблих воїнів, жертв війни, воєнних злочинів, депортацій та злочинів проти людяності, скоєних у роки війни.  

Друга світова війна, яка тривала з 1939 до 1945 року, була одним із найкривавіших та найбільших збройних конфліктів в історії людства. Участь у ній брали понад 60 держав. Загинуло від 50 до 85 мільйонів людей. Україна була одним з основних полів битв Другої світової війни, і простором, де тоталітарні режими – нацистський і радянський – вчиняли масові злочини.

        Дякуємо кожному, хто своєю відданістю, сміливістю, патріотизмом повернув мирне небо у 1945-му. Молимося за те, щоб живими і здоровими швидше поверталися додому з перемогою ті, хто захищає Україну сьогодні.

 

« Христос Воскрес – Воскресне Україна!

       У Кельменецькій центральній і дитячій бібліотеках є гарна традиція – влаштовувати локації до свят. 25 квітня на центральній площі селища Кельменці під час проведення благодійно– мистецької Великодньої ярмарки «Христос Воскрес – Воскресне Україна!» жителі громади у черговий раз отримали багато позитивних емоцій від перегляду виставки – інсталяції «Великодній дивограй». Відвідувачі знайомилися з книжковими виданнями, виробами ручної роботи та насолоджувалися чарівними писанками зробленими з любов’ю талановитою майстринею-директоркою бібліотеки Ольгою Твердохліб. А також мали чудову нагоду придбати випечені з любов’ю працівниками бібліотеки великодні смаколики. Кошти, зібрані під час ярмарки, будуть спрямовані на допомогу військовим.

Разом ми – сила. Разом до Перемоги!

Христос Воскрес – Воскресне Україна!

 

Чорний птах гіркої пам’яті

26 квітня 2025 року минає 39 років з моменту найбільшої катастрофи в історії ядерної енергетики — аварії на Чорнобильській атомній електростанції. Ця трагедія стала болючою сторінкою не лише для України, а й для всього світу. Вибух на четвертому енергоблоці АЕС у 1986 році спричинив масштабне радіаційне забруднення, в атмосферу Землі вирвалась хмара радіоактивного пилу. Вітер поніс на північний захід небезпечні радіоактивні ізотопи, які осідали на землю, проникали у воду. Багатоденну пожежу намагалися загасити сотні пожежників та працівників аварійних служб. Аварія на Чорнобильській атомній електростанції забрала життя тисячі людей і завдала непоправної шкоди екології Європи.

Пам'ятаємо Чорнобиль, пам'ятаємо тих, хто став жертвою найбільшої катастрофи в історії ядерної енергетики. Пам'ятаємо про тих, хто віддав своє життя, щоб уникнути ще більшого поширення радіації та захистити нас від масштабних наслідків цієї трагедії. Пам'ятаємо про мільйони людей, які відчули на собі наслідки Чорнобильської катастрофи, про тих, хто був змушений покинути свої домівки та міста, про тих, хто працював на ліквідації наслідків та ризикував своїм життям.

Пам’ятаємо…

 

Сергій Дяченко - майстер фантастичного жанру 

14 квітня минає 80 років від дня народження українського письменника-фантаста, сценариста Сергія Дяченка. Сергій Сергійович народився в Києві, закінчив Київський медичний інститут, працював лікарем-психіатром, кандидат біологічних наук, лауреат Державної премії України за сценарій до фільму «Зірка Вавілова», автор сценаріїв фільмів «Гетьманські клейноди», «Голод-33», «Генетика і ми», «Природи міцні затвори», «Совість у білому халаті».  

Працював Сергій Дяченко у співавторстві зі своєю дружиною Мариною. З 1994 по 2021 рік вони створили 29 романів, два десятки повістей та кілька десятків оповідань.

Марина та Сергій Дяченки на міжнародному фестивалі Єврокон-2005 в Глазго здобули звання найкращих фантастів Європи. Їхні книги досягли мільйонних тиражів. Перший роман «Брамник» визнаний кращим дебютом на конкурсі європейської фантастики.

Фантастичний світ Сергія та Марини Дяченків – дивовижний, сповнений незбагненних таємниць і фантастичних пригод, і разом з тим повний любові, доброї, красивої магії. Особливо цікавим є стилістика написання творів. Наша бібліотека запрошує всіх любителів фантастики почитати книги такі як: «Брамник», «Самум», «Печера», «Спадкоємець», «Варан», «Ключ від королівства» та багато інших.

Останні роки подружжя Дяченків проживали в США, де і помер Сергій Дяченко (5 травня 2022 року у віці 77 років).

Писанкові очі Всесвіту

Найсвітліше, найважливіше свято українців – Великдень, відзначають щороку у Світлу Неділю навесні. Щоб згадати пов’язані з Великоднем народні і сімейні звичаї, напередодні Величного Свята Пасхи в Кельменецькій центральній бібліотеці традиційно проводяться майстер – класи зі створенням писанок, крапанок та писанок – витинанок.

Ось і сьогодні до читального залу книгозбірні завітали директор та вихователі ЗДО №2 селища Кельменці на майстер-клас «Писанкові очі Всесвіту», який провела талановита майстриня, директорка бібліотеки – Ольга Твердохліб, зазначивши, що писанкарство виховує терплячість і доброту. Бо у сердитої людини писанка не вдасться. Всі учасники із натхненням та захопленням перетворили звичне біле яйце на самобутній шедевр – оберіг, вклавши тепло і надію на нашу Перемогу та відродження України.

Налаштовує на піднесений стан і певне одухотворення виставка-інсталяція  «Вликодній дивограй», на якій представлені книжкові видання та яскраві великодні писанки ,оздоблені українськими орнаментами.

Тож запрошуємо всіх до бібліотеки, щоб разом отримати багато позитивних емоцій та відчути радість свята.