понеділок, 30 вересня 2024 р.

 

Невичерпні скарби твої, Бібліотеко!

 

Осіння пора тішить нас багатством кольорів і відтінків, дарує неповторну і дивовижну красу золотого листя, різнобарв’я айстр і неповторне свято – Всеукраїнський день бібліотек.

30 вересня бібліотечна родина Кельменеччини разом зі своїми друзями, шанувальниками, гостями зібралася в читальному залі центральної бібліотеки з нагоди свого професійного свята.

На жаль, вже третій рік поспіль найчитабельніший день року ми відзначаємо в умовах воєнного стану. Безпідставна збройна агресія росії принесла на нашу землю горе, біль, великі втрати… На початку свята завідувач бібліотеки с. Комарів Леся Харченко прочитала вірш про гіркі події сьогодення. Хвилиною мовчання було вшановано Героїв, серед яких і наші земляки, які навічно відлетіли в небо віддавши життя за Україну, за нашу свободу.

Професійне свято – це завжди своєрідний підсумок зробленого, досягнутого. Директор КУ «Кельменецька публічна бібліотека» Ольга Твердохліб щиро привітала всіх з Всеукраїнським днем бібліотек та розповіла про професійні надбання бібліотечної системи у 2024 році, її розповіді супроводжувалися слайд-презентацією «Разом ми сила!». Адже, як наголосила пані Ольга, «тільки всі разом ми зможемо все подолати та досягти Перемоги».

За творчу співпрацю з бібліотекою колективам Кельменецької художньої школи та центрального будинку народної творчості та дозвілля директорка вручила подяки за багаторічну співпрацю.

В цей день теплі слова вітань звучали від начальника відділу освіти, культури та спорту Кельменецької селищної ради Василя Качана, директора КЗ «Кельменецька художня школа» Галини Швець, директора КЗ «Кельменецький ЦБНТД» Алли Ілаш.

Знову і знову у своїх виступах і самі бібліотекарі, і ті, хто прийшов їх вітати, підкреслювали, що бібліотеки стали і точкою опори, і місцем сили, і простором для спільних дій.

Щиро вітаємо бібліотекарів, користувачів, поціновувачів книги з Всеукраїнським днем бібліотек! Бажаємо вам щасливих відкриттів нових книжок, невичерпної енергії, оптимізму, творчих успіхів, міцного здоров’я, родинного тепла та Миру в нашій непереможній Україні.

                                                       Зі святом!



















 


пʼятниця, 27 вересня 2024 р.

 

                               «Книжка – духовна зброя»

Пізнати світ із книгою в руках – справа надзвичайно цікава. Але особливий інтерес у читачів завжди викликають нові видання, які приваблюють новизною інформації. Саме до таких відносяться книги «Ним усі захоплювалися. Спогади зв’язкових УПА про Романа Шухевича» та «Формула української перемоги», які презентувала 27 вересня в Кельменецькій центральній бібліотеці молода авторка, наша краянка, студентка навчально-наукового інституту журналістики та історичного факультету Київського національного університету імені Т.Шевченка – Тетяна Олійник.

Представила гостю директорка бібліотеки Ольга Твердохліб та запросила всіх, хто завітав в цей день до бібліотечної світлиці, на творчу зустріч «Книжка – духовна зброя». Пані Тетяна знайомила присутніх із своїми книгами. Розповідала про Романа Шухевича та відважних лицарів УПА, які з вірою дивилися у майбутнє і не роздумуючи віддавали свої юні життя заради вільної України. Про те, як спілкувалася з учасниками тих подій, як брала інтерв’ю в Юрія Шухевича, сина легендарного командира УПА.

Друге видання молодої дослідниці – «Формула української перемоги», немовби продовжує перше.  Це збірка есеїв про суспільно-політичні проблеми сьогодення українців. Книга насичена цитатами видатних мовознавців, істориків, героїв національно-визвольних змагань. Як зазначила авторка, у книзі речі названі своїми іменами, навіть якщо ця правда неприємна.

Щиро вдячні Тетяні Олійник за продуктивну розмову про те, як Сила Слова – формує Силу Зброї, за теплу зустріч і переповнені емоції, за подаровані та придбані книги із автографом автора.

Приходьте до бібліотеки і переконайтесь.












пʼятниця, 13 вересня 2024 р.



Літературні шедеври мовою екрана



          У другу суботу вересня, починаючи з 1996 року, відзначається День українського кіно. Це свято всіх причетних до створення вітчизняного кінематографа, а також його відданих поціновувачів.

       Письменники пишуть книги, сценаристи перетворюють їх у фільми, а режисери фільми знімають.


Книга є першоджерелом для створення екранізації, тому Кельменецька центральна бібліотека запропонувала своїм користувачам книжкову дегустацію «Літературні шедеври мовою екрана». Відвідувачі із задоволенням ознайомились з літературними творами, за якими талановиті режисери зняли свої геніальні фільми  а також пригадали кінокадри з улюблених стрічок.

Хочемо подякувати митцям, які відкривають світові велич і духовну красу України, її незборимий народ, що героїчно протистоїть агресору, всім для кого українське кіно є голосом надії, голосом свободи, хто творить кіно заради Перемоги.

   Пропонуємо переглянути фільми та серіали, аби знати, аби розуміти, аби пам’ятати, аби переказати дітям, онукам, правнукам, щоб ніколи не забути своєї історії.

Зима у вогні, 2015

Кіборги, 2017

Памфір, 2022

Поводир, 2014

Гніздо горлиці, 2016

І будуть люди (серіал), 2020

Черкаси, 2020

Мої думки тихі, 2019

Я працюю на цвинтарі, 2021

Снайпер. Білий ворон, 2022

Червоний, 2017

Висота 307,5 , 2019

Довбуш, 2023

Тіні забутих предків (1967)

Сад Гетсиманський (1993)

Білий птах з чорною ознакою (1971)

Тигролови (1994)

Пропала грамота (1972)

Вінчання зі смертю (1992)

Голод 33 (1991)

Вавилон ХХ (1979)

Осіннє вбивство в Мюнхені (1995)

Залізна сотня (2004)

Собор на крові (2006)

Чужа молитва (2017)

Ціна правди / Mr Jones (2019)

Колимські дівчата (2021)

Код нації (2013)

Нескорений (2000)

Вишневі ночі (1992)

Чорний ворон (2019)

Крути 1918 (2019)

Захар Беркут (2019)

Століття Якова (2016)

Соловей співає (2019)

Толока (2020)

Мати апостолів (2020)

Той хто пройшов крізь вогонь (2011)

Сага (2021)

Гіркі жнива (2020)

Жива (2016)

Мама (2017)

Пекельна хоругва (2020)

Добровольці Божої Чоти (2020)

Заборонений (2019)

Додому (2019)

Страчені світанки (1995)

Наші Котики (2020)

Іловайськ (2019)

Тарас. Повернення (2019)

Залізна сотня (2004)

Спадок нації (документальний, 2018)

Снайпер: Білий ворон (2022)

Один в полі воїн (2003)

Іван Сила (2013)

Чорний козак (2018)

Доброволець (2020)

Позивний «Бандерас» (2018)

Хто ми? Психоаналіз українців (2021)

Сон (з Іваном Миколайчуком) (1964)

Дім батька твого (1986) – екранізація «Дикого Янгола» Олексія Коломійця

Із житія Остапа Вишні (1991),

Голос трави (1992) /за мотивами творів Валерія Шевчука/

Фучжоу (1993),

Гетьманські клейноди (1993),

Кайдашева сім'я (1993),

Дорога на Січ (1994),

Легенда Карпат (історична сага про опришків/, (2018)

Хайтарма (2013)

Фелікс. Австрія (2020)

 Будинок «Слово». Роман довжиною в життя

 Чорнобиль

 Чорнобиль. Втрачені стрічки…

 «Довбуш» (2023)

 «Щедрик» (2023)

 

Серіали для сімейного перегляду:

- Гвардія (2015), Гвардія-2 (2017)

                              

четвер, 12 вересня 2024 р.

 

   Книга запрошує до  знайомства


Відповідальний за випуск:                                                                      Твердохліб О. В. - директор КУ «Кельменецька публічна бібліотека»        

Підготовка та узагальнення досвіду:       

     Дедов Д. Н. - провідний бібліограф ЦБ                                                      Дєдов І. Н. - вчитель-методист, відмінник освіти         

Комп’ютерний набір:                     

Дєдов Д. Н. - провідний бібліограф ЦБ                                                Яковинчик Н. І. - провідний бібліотекар ЦБ

    Кельменеччина: від сивої давнини до сьогодення:    Краєзнавчо-бібліографічний екскурс. - Кельменці, 2019 р. –

 

                   

вівторок, 3 вересня 2024 р.

Ловець миттєвостей життя

        Мирослав Дочинець –  прозаїк, філософ, публіцист, член Національної спілки письменників України та Асоціації українських письменників. За плідну і самобутню творчу діяльність відзначений низкою літературних премій, в тому числі трьох міжнародних, а також відзнакою «Золотий письменник України» за багатий письменницький доробок. В 2014 році за романи «Криничар» та «Горянин» удостоєний Національної премії ім. Т. Шевченка.

       Народився майбутній прозаїк третього вересня 1959 року в освіченій родині вчителів. Батьки дуже вплинули на світогляд юного Дочинця та привили йому любов до української мови.

       Твори Мирослава Дочинця написані у філософсько-психологічному напрямку, пронизані щирістю та добротою від самого початку і до кінця. Його сюжетні лінії — це дзеркальне відображення самого життя.

       Найбільшу популярність серед співвітчизників набула книга "Многії літа. Благії літа" — заповіти 104-річного карпатського мудреця про те, як прожити довге, здорове та щасливе життя. Вона увійшла в топ найпопулярніших українських видань за рейтингом "Книга року-2010". Не менше привертають увагу читачів і такі книги Мирослава Дочинця, як "Вічник. Сповідь на перевалі духу", "Криничар" та "Горянин. Води Господніх русел". Ці твори влучно називають трьома духовними братами.

       Окрім книжок для дорослих, він пише і для дитячої аудиторії: "Бранець Чорного Лісу", "В’язень замку Паланок", "Напутні дари – для дітвори".

       Прозою українського письменника все більше цікавляться за кордоном, а його репутація талановитого митця виходить на міжнародний рівень. Романи "Лис" та "Вічник" планують перетворити на кінофільми. Також в лондонському студентському театрі було розіграно п’єсу за сюжетом твору "Вічник".

      Його роботи перекладаються на іноземні мови, зокрема російську, англійську, польську, словацьку, італійську та навіть японську. За широке визнання читачів нагороджений Почесною літературною відзнакою «Золоті письменники України» (2012). Нагороджений золотим хрестом «Козацька слава», медаллю «За благодійність», відзнакою «За розвиток Закарпаття».

         До 65-річчя  Мирослава Дочинця в Кельменецькій центральній бібліотеці  було проведено літературне знайомство «Ловець миттєвостей життя», та оформлено виставку-портрет «Сповідь великої дущі».


Писанкові очі Всесвіту Найсвітліше, найважливіше свято українців – Великдень, відзначають щороку у Світлу Неділю навесні. Щоб згадати пов’...