" На крилах казок Андерсена"

 

2 квітня, в день народження великого казкаря Ганса Крістіана Андерсена, ми святкуємо Міжнародний день дитячої книги. Цей день нагадує про важливу роль дитячої книги у формуванні духовного та інтелектуального обличчя нових поколінь Землі.

В історії дитячої літератури мало знайдеться письменників, які б заслуговували на звання «Великий казкар» чи «Король казок». Андерсен був неперевершеним казкарем. Діти всього світу зачитуються його казками, при цьому вони вчаться любити, дружити, довіряти, вірити в диво та перемогу добра.

Сьогодні до Кельменецької дитячої бібліотеки на пізнавальне казкознавство «На крилах казок Андерсена» завітали вихованці старшої групи ЗДО № 2 «Ромашка» (вихователь Алла Андронова). Бібліотекар Роза Борденюк познайомила дітей з дитячими роками письменника та його творчістю. Діти з задоволенням слухали казку Андерсена, яку прочитала бібліотекар Майя Городецька, а також переглянули мультфільм «Гидке каченя».

Маленькі вихованці познайомились з літературними надбаннями великого казкаря біля книжкової виставки «Країна казок Андерсена», де кожен міг узяти до рук дивовижні історії, перегорнути сторінки і відчути, як оживає справжня магія слова. Діти отримали гарний настрій та цікаво провели своє дозвілля.

Пориньте і ви у чарівний світ казок, створений Гансом Крістіаном Андерсеном. Запрошуємо до читання у Кельменецьку дитячу бібліотеку.

 

                          Геній знаний і незнаний. Василь Симоненко.

 

    Поет зраненого серця… Василь Симоненко.

    Двадцять вісім літ накувала йому зозуля. Всього 28. Спалахнув зорею і – згас, гнаний владою. Його чорнили й залякували, переслідували й перетинали творчі шляхи. Та не згас Талант.

90-річчю відомому українському поету Василю Симоненку – одному з найяскравіших представників покоління «шістдесятників» був присвячений   біографічний квест-меседж «Геній знаний і незнаний. Василь Симоненко», який проходив в Шевченківській світлиці Кельменецького ліцею-опорного закладу.

   Поринути в поетичний світ мали змогу учні 7-Б класу (класний керівник Ірина Білобрицька), яка в біографічному блоці познайомила з документальними спогадами та цікавими фото поета.

    Ліцеїсти розповідали про недовгий, але насичений подіями, життєвий шлях поета, читали вірші і слухали пісні, які створені на його слова, а також прослухали запис вірша у виконанні автора. На театральному подіумі юні актори відтворювали діалоги та інтерв’ю кореспондентки з Василем Симоненком на радіо.

   Пригадати основні віхи життя  й творчості поета, дізнатися нові факти про Василя Симоненка, відкрити його для себе допомогла учням книжково-ілюстративна виставка «Сузір’я великих імен» презентована заступником директора КПБ з питань обслуговування дітей Майєю Городецькою.

   Заповітними для нас залишилися його думки: "Гніву і ненависті вистачає лише для того, щоб зруйнувати щось. Але ненависть не може будувати. Перетворює, оновлює і заквітчує землю тільки любов – любов до рідної землі, до людей, до праці...".

 

         Дарований Богом голос

 

          У мене була мрія так заспівати українську пісню, як ніхто інший, і я її здійснив. Тому я – щаслива людина.

                                                                                                     Д. Гнатюк

 

28 березня виповнюється 100 років від дня народження видатного українського співака, режисера та громадського діяча Дмитра Гнатюка, який віддав оперному мистецтву понад 60 років. А родом співак із села Мамаївці, що біля Чернівців.

Унікальний баритон співака, щира манера виконання разом з акторським талантом полонили мільйони шанувальників оперного мистецтва і пісні не лише в Україні а й у всьому світі.

Якби зібрати всі букети квітів, які подарували співакові під час творчої діяльності, то це була б територія безкрайнього поля, – писала про співака газета «День».

Якби виміряти довжину всіх доріг під час гастрольних поїздок, які за життя здолав Дмитро Михайлович, то, певно, можна було б досягти сонця. Якби зібрати разом усі публікації різними мовами, присвячені його виступам в Україні та на різних континентах, то вийшло б багатотомне видання.  Його творчість – це гордість і натхнення для поколінь.

Щоб згадати та відчути магію великого голосу Дмитра Гнатюка в читальному залі Кельменецької центральної бібліотеки було проведено музичну візію «Дарований Богом голос». Присутні мали змогу ознайомитись із життєвим і творчим шляхом легендарного співака та прослухати найкращі пісні з репертуару Маестро, серед яких «Два кольори», «Марічка», «Черемшина», що стали символом української культури.

Дмитро Гнатюк залишив нам безцінну спадщину – українську пісню, яка лунатиме вічно!

         Біль війни крізь рядки віршів

 

21 березня, в  день  весняного  рівнодення,  ми  відзначаємо  Всесвітній  день  поезії.

Сучасна поезія особлива… Вже одинадцять років ми живемо у стані війни, четвертий рік – під час повномасштабного вторгнення. Все горе, випробування та героїзм, які довелося побачити, український народ акумулює у римовані рядки, які уже називають Поезією Вільних.

З нагоди Всесвітнього дня поезії в читальному залі Кельменецької центральної бібліотеки презентувалася стендова експозиція «Весна! Життя! Перемога!». Користувачі бібліотеки мають можливість не тільки познайомитись із поезією, яка веде нас крізь війну, а й продекламувати вірші, які творять мову спротиву, надихають, закликають, допомагають нищити ворога.

Осмислювали війну словом та читали уривки віршів своїх улюблених поетів і учасники центру громадського дозвілля ВПО 60+, які завітали до книгозбірні на фронтовий етюд «Біль війни крізь рядки віршів». Війна зруйнувала їхній дім, їхнє мирне життя, та не в змозі зруйнувати віру в Перемогу. І саме художнє слово допомагає їм дихати, кохати, мріяти, жити …

Ведуча заходу – директорка бібліотеки Ольга Твердохліб, познайомила присутніх з творчістю митців нашої громади, книги яких було представлено на книжково-ілюстративній виставці «Струни серця золоті», та запросила всіх у літературний круїз рідним краєм «Моя Кельменечина – перлина в Божій скрині». З великим щемом у серці учасники заходу слухали пісню «Балада про мальви», яку створив наш земляк поет-пісняр Богдан Гура, а поклав ці слова на музику геніальний композитор Володимир Івасюк. Сьогодні молоді виконавці присвячують цю пісню нашим Героям та їхнім матерям, котрі слізно чекають своїх дітей з війни.

Поезія залишається в нас навіть тоді, коли закінчуються всі слова …

Поезія рятує націю! Будемо жити і переможемо разом!

 

 

Читаємо Марусю Чурай

 

Україні таланить на великих жінок. Три століття віддаляють Марусю Чурай від поетеси Ліни Костенко. Але скільки спільного мають ці незвичайні жінки, ці беззахисні і беззбройні пророки нашого багатостраждального народу, слово яких було, є і буде «духовним мечем». 

Роман у віршах Ліни Костенко «Маруся Чурай» – історія та людські долі. Хто порахує всіх спраглих, що припадали й припадають до «Марусі Чурай», як до життєдайного джерела? У чому ж сила цього твору? Яка причина його фантастичної популярності? Щоб знайти відповіді на ці запитання Кельменецька центральна бібліотека долучається до поетичного челенджу «Читаємо Марусю Чурай», присвяченого 400-річчю із часу народження народної поетеси-піснярки Марусі Чурай та 95-річчю від дня народження геніальної поетеси сучасності Ліни Костенко.

До вашої уваги уривок із твору «Маруся Чурай» читає Сушицька Софія,  учениця Кельменецького професійного ліцею.

 

ДОБРОВОЛЬЦІ – воїни світла

 

Щороку 14 березня в Україні відзначається День українського добровольця, встановлений Постановою Верховної Ради України від 17 січня 2017 року на вшанування мужності та героїзму захисників незалежності України, сприяння подальшому зміцненню патріотичного духу в суспільстві, посиленню суспільної уваги та турботи до учасників добровольчих формувань.

Саме 14 березня 2014 року розпочався бойовий шлях першого добровольчого батальйону, коли понад п’ять сотень бійців Самооборони Майдану прибули на полігон в Нові Петрівці Київської області.

Відвідувачі нашої бібліотеки мають змогу познайомитись з книгою Андрія Котлярчука «Добровольці. The Volunteers. Доба героїв». Фотопроєкт продуманий автором від початку до кінця. Фотомайстер проїхав тисячі кілометрів уздовж тонкої лінії зіткнення протиборчих сил та відзняв сотні вдумливих кадрів й портретів бійців до та після бою. Книга свідчить про героїзм, мужність, прагнення бійців до перемоги, а також підкреслює поступове відродження могутності української армії. Сьогодні українські добровольці – це символ звитяги, самопожертви та героїзму

Безмежно дякуємо усім, хто за покликом серця боронить суверенітет та територіальну цілісність нашої держави! Ваша готовність добровільно стати на захист України є вирішальною запорукою нашої перемоги!

Ми згадуємо подвиг Героїв України та вшановуємо пам’ять учасників добровольчих формувань і військовослужбовців, які загинули в боротьбі за незалежність України. Пам’ятаймо подвиг українських воїнів, які віддали життя за мирне майбутнє українського народу на своїй землі!

         Позивний Мир в окопі на нульовому кілометрі. Полк "Київ". Місто Авдіївка,

 серпень 2016.

         Позивний Афіна біля БТР. Батальон "Свята Марія". Селище Парасковіївка,

серпень 2015

 

Етюди творчості Юрія Андруховича

     Юрій Андрухович – відомий український прозаїк, поет, есеїст, перекладач та публіцист.

        Народився митець 13 березня 1960 року у Івано-Франківську.

     "Жити, як дихати, як писати, як любити, як кохати, як умирати – це такий комплекс, де вже нічого від нічого не відокремити" – каже про свою творчість сам письменник.

    Плодами петичної творчості митця є збірки поезій "Небо і площі" (1985), "Середмістя" (1989), "Екзотичні птахи і рослини" (1991), "Пісні для Мертвого півня" (2004), "Листи в Україну" (2013). Всі його вірші просякнуті особливим сприйняттям світу, в основі якого вічне буяння енергій, молодості духу та наснаги до звершень, часто сповнених іронією.

       Першим прозовим твором, який опублікував Юрій Ігорович, був цикл оповідань "Зліва, де серце" (1989). Вони написані під враженням від служби в армії. Всього за два роки вийшло друком оповідання "Самійло з Немирова, прекрасний розбишака", де зібрані всі риси, характерні для творчості Андруховича: містифікація, еротизм, поєднання магічного та надзвичайного, любов до колажності композицій. Його наступні романи "Рекреація" (1992), "Московіада" (1993) та "Перверзія" (1996) можна розглядати як повноцінну трилогію. Це небачений раніше для письменника жанр сповіді, який поєднує у собі "чорний реалізм", елементи трилера та готики, а також різку сатиру.

       У 2003 році друком виходить роман "Дванадцять обручів", який пізніше отримав міжнародні нагороди, а у 2007 – його перший автобіографічний роман "Таємниця. Замість роману". Найбільша прозова книга Юрія Андруховича "Лексикон інтимних міст" побачила світ у 2011 році. Критики не без перебільшення назвали її "автобіографічним атласом внутрішнього світу письменника". Його наступні романи "Коханці Юстиції" (2017) та "Радіо Ніч" (2020) створені під враженням від постійних подорожей в інших країнах, де письменник почерпнув щось для себе й своєї творчості.

  Окрім письменницької діяльності, Юрій Андрухович також займається перекладами іноземних творів. Він є автором перекладів американської поезії 1950-60-х років, переклади українською мовою трагедій "Гамлет", "Ромео і Джульєтта", "Король Лір" Вільяма Шекспіра, "Розбитий глек" Гайнріха фон Кляйста, поезій Р.-М. Рильке, Б. Пастернака, О. Мандельштама.

     Твори Андруховича перекладали польською, англійською, німецькою, російською, білоруською, угорською, фінською, шведською, французькою, іспанською, чеською, словацькою, хорватською, сербською мовами. Окрім того, за творами автора знімати кіно, ставили театральні постановки.

   Поезія Андруховича посідає чільне місце у творчості легендарних українських рок-гуртів «Плач Єремії» та «Мертвий півень».

     Безперечно, творчість Андруховича має значний вплив на сучасний літературний процес, такий, яким ми його знаємо в Україні, з його ім'ям пов'язані перші факти зацікавленості сучасною українською літературою на Заході.